Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 757/17950/13-ц
провадження № 61-45087св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю., Лесько А.О., Сімоненко В.М., Фаловської І.М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за первісним позовом - Київська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного провадження касаційні скарги адвоката Пахолока Тараса Павловича в інтересах ОСОБА_2та ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_5, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року в складі судді: Батрин О. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2013 року Організації орендарів орендної фірми «Екста» (далі - ОООФ «Екста»), ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 10 липня 2013 року, укладеного між Київською міською радою та ОСОБА_2
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОООФ «Екста» та ОСОБА_1 про визнання права власності та просила суд визнати за нею право власності на нежилий будинок (Літ. А), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року, позов ОООФ «Екста» та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 3 334,6 кв.м, та земельну ділянку загальною площею 0,0780 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2017 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 звернулись до суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, з підстав передбачених статтею 361 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання заяви. Заява мотивована тим, що вони являються учасниками ОООФ «Екста», яка є юридичною особою, що об'єднує співвласників колективного майна - викупленої у держави нежитлової будівлі по АДРЕСА_1. Зазначають, що після припинення діяльності ОООФ «Екста» , як юридичної особи, її правонаступниками являються 75 учасників та/або їх спадкоємців, кожний як співвласник цього колективного майна. Ввжали що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права та порушують їх права, у зв'язку з вищезазначеним, просили скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до положень частини першої статті 362 ЦПК України, в редакції, що діяла на час звернення до суду із вказаною заявою, заявники не є учасниками справи, які, за змістом цієї норми права, вправі звернутись із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Заявники, які були учасниками організації орендарів орендної фірми «Екстра», також не є правонаступниками цієї юридичної особи, оскільки особа ліквідована без правонаступництва відповідно до процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон № 2343-XII) постановою Господарського суду м. Києва від 28 грудня 2012 року у справі № 5011-46/18261-2012. Відповідно до даних реєстру у при ліквідації юридичної особи правонаступників не має.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу, ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами без змін, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, про те що, заявники не є тими учасниками справи, які вправі звернутись з відповідною заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та не є правонаступниками.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
28 вересня 2018 року адвокат Пахолока Т.П. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, яку просить скасувати та апеляційне провадження закрити.
26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, до якої приєдналася ОСОБА_5, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, в яких просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.
Ухвалами Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року та від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з суду першої інстанціїсправу № 757/17950/13-ц.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року справу за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року у справі за позовом ОООФ «Екста», ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОООФ «Екста», ОСОБА_1 про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна призначено до судового розгляду.
03 січня 2018 року Пахолока Т.П. в інтересах ОСОБА_2 надіслав заяву про відмову від касаційної скарги на постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року у справі за позовом Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_1 про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, за нововиявленими обставинами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, до якої приєдналася ОСОБА_5, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, в яких просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 мотивовано тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають нормам матеріального права та зроблені з порушенням процесуального закону, а тому підлягають скасуванню. Зазначає, що її апеляційна скарга була розглянута за її відсутності, вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом. Крім того, зазначала, що ОООФ «Екста» в особі президента організації ОСОБА_6 та ліквідатора ОСОБА_8 в дійсності не звертались до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 липня 2013 року, укладеного між Київською міською радою та ОСОБА_2 Позов був підписаний та поданий ОСОБА_9, як президентом ОООФ «Екста», однак відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» єдиною особою, яка була уповноваженою представляти ОООФ «Екста» та звертатись в інтересах організації з позовом до суду, був лише ліквідатор організації - ОСОБА_8, а президент ОООФ «Екста» ОСОБА_6 не уповноважувала та не могла уповноважувати ОСОБА_1 на представництво в суді інтересів організації, оскільки у серпні-вересні 2013 року була розпочата процедура банкрутства організації. Ліквідатор організації ОСОБА_8 також не уповноважував ОСОБА_1 на звернення до суду із вищезазначеним позовом. Крім того, ухвалюючи рішення від 17 січня 2014 року про визнання за ОСОБА_10 право власності на спірні нежитлову будівлю та земельну ділянку, суд першої інстанції не врахував, що рішенням Господарського суду м. Києва від 09 липня 2013 року (справа № 910/4431/13), яке набрало законної сили, право власності на спірний нежилий будинок визнано за ОООФ «Екста». ОСОБА_4 зазначає, що вона як співучасник ОООФ «Екста», є правонаступником не з точки зору організаційно-розпорядчих функцій ліквідованої юридичної особи, а є співвласником викупленого Організацією орендарів майна.
Відзив відповідачів на касаційну скаргу.
22 листопада 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, вказуючи на те, що підстав для її задоволення немає, оскільки вважає, що ОСОБА_4 не була учасником судового розгляду справи та відповідно до частин першої, другої статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилась з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, відповідно до вимог частини п'яної статті 104 ЦК України ОООФ «Екста» є припиненою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення - 07 листопада 2016 року, а Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить запису про правонаступників цієї юридичної особи (п. 30 ч. 2 ст. 9 Закону України № 755-ІV від 15 травня 2003 року).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, щоу серпні 2013 року ОООФ «Екста», ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 від 10 липня 2013 року, укладеного між Київською міською радою та ОСОБА_2
ОСОБА_2 пред'явила до суду зустрічний позов до ОООФ «Екста» та ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 3 334,6 кв. м, розташований по АДРЕСА_1, та земельну ділянку розташовану за вказаною адресою загальною площею 0,0780 га.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року, позов ОООФ «Екста» та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежилий будинок (літ. А) загальною площею 3334,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0780 Га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: 03.08, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
07 листопада 2016 року діяльність ОООФ «Екста» припинено на підставі судового рішення господарського суду Києва від 09 липня 2013 року