Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 522/11294/15-ц
провадження № 61-21293св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Гончаренко В. М., Короткова В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» (далі - ПАТ АБ «Південний»), про стягнення боргових зобов'язань.
Позовна заява мотивована тим, що 28 травня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб, який рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2011 року розірваний (зазначене рішення суду набрало законної сили 26 вересня 2011 року).
Під час шлюбу, а саме 03 листопада 2006 року між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 480 000 дол. США строком до 2021 року з метою придбання нерухомості.
03 листопада 2006 року ОСОБА_1 придбав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Також, на забезпечення виконання умов кредитного договору, 03 листопада 2006 року між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси
від 25 вересня 2012 року квартира АДРЕСА_1 визнана спільним майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та поділена між ними в рівних частках по Ѕ кожному.
Також позивач вказував, що з вересня 2011 року та по цей час він за власні кошти погасив банку частково кредит на суму 224 191,05 дол. США, проте, у нього виникли фінансові труднощі, які перешкоджають сплачувати кредит у повному обсязі.
Оскільки кредит був отриманий позивачем в інтересах сім'ї, зокрема, на придбання житла для сім'ї, тобто кредитний борг є спільним боргом подружжя, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням відшкодувати йому Ѕ частину грошей, сплачених на погашення кредиту після розірвання шлюбу у розмірі 112 095,52 дол. США та запропонував відповідачу продовжити сплачувати зазначений кредит у рівних частках для усунення заборгованості за кредитом та недопущення звернення стягнення боргу за рахунок їх квартири. Однак, ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_1 кошти та продовжити погашати кредит спільно відмовилась.
Посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором є спільним боргом сторін у справі, так як договір укладений в інтересах сім'ї, зокрема, на придбання житла для сім'ї, ОСОБА_1 просив суд визнати спільним боргом подружжя кредит у розмірі 480 000 дол. США; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь Ѕ частину сплачених коштів за кредитним договором, а саме 112 095,52 дол. США.
19 квітня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання спільним боргом подружжя кредиту у розмірі 480 000 дол. США.
19 квітня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2 263 564,38 грн як частину кредитних зобов'язань перед ПАТ АБ «Південний» за кредитним договором від 03 листопада 2006 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 червня
2016 року (у складі судді Домусчі Л. В.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 при розгляді справи про розподіл майна сторін у справі як колишнього подружжя, не скористався своїм диспозитивним правом вимагати врахування при проведенні цього поділу правовідносин за зобов'язаннями за кредитним договором, тому підстави для виникнення у нього права на стягнення з ОСОБА_2 частини коштів, що сплачуються ним за цим кредитним договором, відсутні. Крім того, позивачем без поважних причин пропущено позовну давність до вимог за період з 01 вересня 2011 року по 26 вересня 2014 року та про застосування позовної давності відповідачем подано відповідну заяву. Разом з тим, відповідач несе відповідальність за кредитним договором перед банком як поручитель, проте не несе відповідальності перед позичальником як колишня дружина.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2016 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 червня 2016 рокускасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргові зобов'язання
в розмірі 2 263 564,38 грн за період з 03 червня 2012 року по 23 лютого
2016 року.
В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за виконаними ОСОБА_1 зобов'язаннями перед ПАТ АБ «Південний» за кредитним договором від 03 листопада 2006 року за період з 01 вересня 2011 року по 03 червня 2012 року відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргових зобов'язань
за кредитним договором з фактично виплачених ним коштів за період
з 01 вересня 2011 року по 23 лютого 2016 року, тому судовому захисту підлягає період в межах строку позовної давності, що становить три роки, які передували зверненню до суду з відповідними вимогами. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 Ѕ частини від виплаченого ним боргового зобов'язання за кредитним договором за період з 03 червня 2012 року до 23 лютого 2016 року підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, відповідають встановленим у справі обставинам, засновані на законодавстві і строк давності за даними вимогами позивачем не пропущений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
05 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина четверта статті 65 СК України). Отже, наявність у позивача грошових зобов'язань за кредитним договором за будь-яких обставин підлягала врахуванню в частині коштів, що не були сплачені на момент розірвання шлюбу - при розгляді справи про поділ майна подружжя, об'єктом розгляду якої, зокрема, була спірна квартира. Дана позиція відповідає правовому висновку, викладеному у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-539цс16 від 14 вересня 2016 року.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що борги подружжя за кредитним договором не могли бути враховані при розгляді справи про поділ майна подружжя, оскільки станом на 2012 рік неможливо було порахувати загальний обсяг кредитних зобов'язань подружжя, які включають не тільки заздалегідь визначене «тіло» кредиту, але й проценти за користування кредитними коштами, загальна сума яких буде залежати від строку користування кредитом, і суми штрафних санкцій тощо. Разом з тим у правовому висновку, викладеному у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-539цс16 від 14 вересня 2016 року, вказано, що, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, і для правильного вирішення справи необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносили сторони свої особисті кошти в рахунок погашення зобов'язань. Тому рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 28 травня 2002 року по 26 вересня 2011 року
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 16