Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 362/5194/16-ц
провадження № 61-13150св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Приватне підприємство «Спарта К»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року в складі судді Грибанової Ю. Л. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Суханової Є. М., Данілова О. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Спарта К» (далі - ПП «Спарта К») про заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання у вільному доступі (проході та/або проїзді) до належної їй на праві власності земельної ділянки.
2. Позовна заява мотивована тим, що в період з 31 січня 1992 року по 28 серпня 2015 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2 В період шлюбу ними було набуто у власність три земельні ділянки в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Право власності на одну з цих земельних ділянок площею 0,233 га було оформлено на неї, а право власності на дві інші земельні ділянки площею 0,250 га та 0,075 га на відповідача.
3. За взаємною згодою подружжя ці земельні ділянки були використані для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, які були огороджені парканом, на ній зведено жилий будинок з господарськими будівлями.
4. Після припинення шлюбу вона мала доступ до своєї земельної ділянки та будинку, однак 22 вересня 2016 року охоронець ПП «Спарта К», яке з 2011 року згідно з договором про надання послуг з охорони здійснює охорону території за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за розпорядженням відповідача ОСОБА_2 не пропустив її до належної їй на праві власності земельної ділянки та будинку, співвласником якого вона є.
5. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання їй та заявленим нею особам у вільному доступі (проході та/або проїзді) до належної їй на праві власності земельної ділянки площею 0,233 га на АДРЕСА_2 та до об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці АДРЕСА_1 та користуванні вказаним майном; зобов'язати відповідачів безперешкодно пропускати її та заявлених нею осіб до належної їй на праві власності земельної ділянки 0,233 га на АДРЕСА_2 та до об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці АДРЕСА_1
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами не довела наявності правових підстав для заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання їй та заявленим нею невизначеному колу осіб у вільному доступі (проході та/або проїзді) до належної їй на праві власності земельної ділянки площею 0, 233 га, яка фактично не виділена в натурі, та до об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку та господарських споруд, забудовником якого є ОСОБА_2
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
9. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не доведено порушення її прав відповідачем ОСОБА_2, з урахуванням того, що порядок користування земельними ділянками та об'єкта незавершеного будівництва між сторонами не встановлювався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в указаній справі і витребувано цивільну справу.
12. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
13. У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
14. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідач ПП «Спарта К» не допускає її до земельної ділянки площею 0,2333 га, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, а також до будинку, який належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя, що свідчить про створення перешкод у користуванні позивачем своєю власністю, а тому у відповідності до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
16. Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що на підтвердження існування вказаних обставин, а саме перешкод у здійсненні позивачем своїх правомочностей позивачем додано висновок начальника Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому зазначено, що 22 вересня 2016 року вона приїхала до домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2, проте охоронник з охоронної фірми ПП «Спартак К» не пустив ОСОБА_1 на територію, так як її ділянка та ділянка колишнього чоловіка ОСОБА_2 огороджені спільним забором.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. Суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року, шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і зареєстрований 31 січня 1992 року, розірваний.
18. Згідно з державним актом, виданим 29 вересня 2004 року на підставі рішення Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 06 серпня 2004 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,075 га, що розташована на АДРЕСА_1 в с. Зелений Бір у Васильківському районі Київської області для ведення особистого селянського господарства.
19. Державний акт, виданий 29 вересня 2004 року на підставі рішення Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 06 серпня 2004 року, свідчить про те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,250 га, що розташована на АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
20. Згідно з державним актом, виданим 11 жовтня 2006 року, власником земельної ділянки площею 0,233 га, що розташована на АДРЕСА_2 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд є ОСОБА_1, на підставі договору дарування земельної ділянки від 02 березня 2005 року.
21. Згідно з технічним звітом виносу в натурі меж земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території с. Зелений Бір Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області і наявної там схеми розміщення земельної ділянки, схема виносу земельної ділянки свідчать про те, що земельні ділянки позивача та відповідача становлять один земельний масив.
22. Установлено, що сторонами за час шлюбу на вищевказаних земельних ділянках побудовано будинок.
23. Рішенням виконавчого комітету Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 26 травня 2005 року, ОСОБА_2 було надано дозвіл на забудову житлового будинку на АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності.
24. Відповідно до будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці АДРЕСА_1 забудовником зазначений ОСОБА_2
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
25. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
28. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
30. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суд