Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 636/2889/17
Провадження № 51-8400 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017220440001153 за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Чугуїв Харківської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 29 листопада 2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою захисника Кремльова О.Б. на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 13 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 29 листопада 2016 року і остаточновизначено ОСОБА_1 покарання 5 років 4 місяці позбавлення волі.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року вказаний вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 25 липня 2017 року о 12 год. 20 хв., перебував на території домоволодіння АДРЕСА_2 куди його запросив ОСОБА_3 для виконання будівельних робіт, та з приміщення гаражу, повторно таємно викрав майно потерпілого на суму 5162,00 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого, посилаючись на суворість призначеного ОСОБА_1 покарання, ставить питання про скасування постановлених судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає, що судом не було об'єктивно вивчено природу трудових відносин між потерпілим та засудженим, що позбавило можливості скористатися правом відмови від обвинувачення та закриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. Стверджує, що не в повній мірі враховані дані про особу винного, конкретні обставини та ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого ОСОБА_1 призначено надто суворе покарання. Зазначає, що судом безпідставно не включено до обставин, які пом'якшують покарання - добровільне відшкодування шкоди, не враховано поведінку до вчинення злочину, наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку, дружини, яка є інвалідом 3 групи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду:
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК Українизахисником засудженого у касаційній скарзі не оскаржується.
Що стосується доводів сторони захисту про неврахування наявності фактичних трудових відносин між потерпілим і засудженим, що не дало можливості скористатися правом відмови від обвинувачення та закриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, то вони є безпідставними.
Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених в ч. 1-3