Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 367/2525/15-ц
провадження № 61-18828св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Гостомельська селищна рада Київської області, ОСОБА_1,
треті особи: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2016 року у складі судді Карабаза Н. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, треті особи: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» (далі - КП «Святошинське лісопаркове господарство»), ОСОБА_2, про визнання рішення селищної ради та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними, витребування земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що прокуратурою Київської області за результатами перевірки законності розпорядження землями лісогосподарського призначення виявлено порушення вимог законодавства при відведенні Гостомельською селищною радою Київської області земельних ділянок у приватну власність громадянам для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.
Так, рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 11 березня 2010 року № 1298-50-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
На підставі вказаного рішення селищної ради на ім'я ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований відділом Держкомзему у м. Ірпені Київської області.
В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2010 року ОСОБА_2 відчужив зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_1
Спірна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення і перебуває у постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» (далі - КП «Святошинське лісопаркове господарство»), а її передача у власність фізичній особі відбулася з порушенням норм ЗК України та ЛК України. Кабінет Міністрів України погодження для вилучення земельної ділянки з постійного користування КП «Святошинське лісопаркове господарство» не надавав.
Вказана земельна ділянка, відведена Гостомельською селищною радою Київської області під забудову, є територією національного природного парку «Голосіївський» та відноситься до земель природно-заповідного фонду. Згідно зі статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, і розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Таким чином, позивачем за даним позовом є Кабінет Міністрів України, який відповідно до закону є розпорядником земель природоохоронного призначення. Також прокурор зазначав, що про допущені порушення прокуратура довідалася лише після проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, проведеної на підставі постанови про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 16 травня 2014 року № 51, тому строк позовної давності при пред'явленні позову прокурором не пропущено.
На підставі викладеного, прокурор просив суд визнати недійсними: рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11 березня 10 року № 1298-50-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України вказану земельну ділянку площею 0,1000 га вартістю 36 671,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов є обґрунтованим, оскільки при виділенні земельної ділянки порушено норми ЗК України та ЛК України, проте прокурор звернувся з позовом до суду з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами, так як прокурор міг дізнатися про порушення прав держави ще у 2010 році, коли проводилася перевірка оригіналів рішень Гостомельської селищної ради Київської області про надання у власність громадянам земельних ділянок у смт Гостомелі Київської області.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що прокурору було і могло бути відомим про порушення прав держави починаючи з 2010 року, що підтверджується запитами прокуратури Київської області від 06 жовтня 2010 року та направленням на його адресу оспорюваного рішення та повного пакету документів, які стосувалися надання у власність громадянам земельних ділянок по непарній стороні АДРЕСА_2 від 13 січня 2011 року, 11 лютого 2011 року, 04 липня 2011 року, 05 листопада 2011 року, а з позовом до суду прокурор звернувся у квітні 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявили відповідачі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Перший заступник прокурора Київської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області в указаній справі і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Першого заступника прокурора Київської області мотивована тим, що висновок судів про те, що прокуратура дізналася про порушення свого права у 2010 році, коли нею було отримано оригінали рішень Гостомельської селищної ради Київської області, є необґрунтованим, оскільки текст оскаржуваного рішення не дає можливості ідентифікувати земельну ділянку ОСОБА_2 із землями лісогосподарського призначення, що перебували у постійному користуванні КП «Святошинське лісопаркове господарство» через відсутність необхідної інформації у ньому. Гостомельською селищною радою Київської області на виконання вимоги прокуратури м. Ірпеня Київської області від 06 жовтня 2010 року № 8802 супровідним листом від 23 жовтня 2010 року направлено 50 рішень про надання безкоштовно у приватну власність земельних ділянок, розташованих у АДРЕСА_2, у той час коли селищною радою упродовж 2010 року прийнято 81 таке рішення, без зазначення даних щодо номерів цих рішень, дати їх прийняття та осіб, яких вони стосуються.
При цьому судами не враховано, що прокурором позов пред'явлено в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, проте обґрунтування моменту обізнаності саме Кабінету Міністрів України судами взагалі не наведено.
Крім того, суди не врахували, що прокурор звернувся з позовом до суду з підстав перевищення органом місцевого самоврядування наданих статтями 122, 149 ЗК України повноважень щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, повноваження власника та розпорядника спірної земельної ділянки якого належить виключно Кабінету Міністрів України, оскільки вона розташована на території земель лісогосподарського призначення.
З огляду на положення статті 261 ЦК України, статті 45 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, суд повинен був з'ясувати, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з вищезазначеним позовом. Це право пов'язане з моментом, коли саме повноважному органу, а саме Кабінету Міністрів України, право якого порушене, стало відомо чи могло стати відомо про таке порушення.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11 березня 2010 року № 1298-50-У про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі вказаного рішення Гостомельської селищної ради Київської області 29 квітня 2010 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2010 року ОСОБА_2 відчужив зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_1
Відповідн