Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 299/3092/15-ц
провадження № 61-32449св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Апеляційного суду Закарпатської області
від 13 червня 2017 року, додаткове рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 18 жовтня 2005 року укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 10 000 доларів США та зобов'язався повернути кредит у порядку і на умовах, зазначених в договорі, не пізніше 18 жовтня 2020 року, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних. 16 жовтня 2006 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено метод нарахування процентів за договором, змінено порядок нарахування штрафних санкцій. З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 18 жовтня 2005 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність відповідачів є солідарною (пункт 1.4 договору поруки).
В зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, станом на 29 вересня 2015 року його заборгованість за кредитним договором становить 4 406,80 доларів США, з яких: 3 998,28 доларів США - основна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість з грудня 2014 року - 609,92 доларів США; 408,52 доларів США - заборгованість зі сплати процентів; 4 535,51 грн - пеня, з яких: пеня за прострочення сплати кредиту - 2921,13 грн, 1 614,38 грн - пеня за прострочення сплати процентів. Позивач вказував, що ОСОБА_1 припинив внесення платежів за кредитним договором з грудня 2014 року, тому 15 липня 2015 року банк звернувся до боржника та поручителя з вимогами про погашення заборгованості, які останні залишили без виконання.
Враховуючи вказане, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів в солідарному порядку 4 406,80 доларів США заборгованості за кредитним договором та 4535,51 грн пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року (у складі судді: Трагнюка В. Р.) позов
ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь
ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу, процентів за кредитним договором
від 18 жовтня 2005 року в розмірі 4 406,80 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів - 4 535,51 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено обставини, на які він посилався, обґрунтовуючи свої вимоги, а саме: наявність договірних відносин за кредитним договором та договором поруки, невиконання зобов'язань за цими договорами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також доведено розмір заборгованості відповідно до її розрахунку.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13 червня 2017 року заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 змінено. У задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що боржник ОСОБА_1 не здійснює платежів для погашення кредиту з грудня 2014 року, а вимогу до поручителя банк пред'явив лише 15 липня 2015 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порука ОСОБА_2 припинилася, тому наявні підстави для відмови в задоволенні вимог до поручителя.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року заяву ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В.В., про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 645,60 грн.
Додаткове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що при ухваленні рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 13 червня 2017 року апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати, тому наявні підстави для застосування частини першої статті 220 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року заяву ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В. В., про поворот виконання судового рішення задоволено.
Допущено поворот виконання заочного рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року.
Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 1 516,71 грн, які були стягнуті з її заробітної плати в рамках виконання скасованого судового рішення суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заочне рішення суду першої інстанції скасовано судом апеляційної інстанції, тому на підставі статей 380 та 381 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, наявні підстави для стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 коштів, стягнутих в примусовому порядку в межах виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати додаткове рішення апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати ухвалу апеляційного суду і постановити нову ухвалу про повернення заяви про поворот виконання судового рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 13 червня 2017 року в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на додаткове рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
31 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга на рішення апеляційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини четвертої статті 559 ЦК України щодо обчислення шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя та неврахування правової позиції Верховного Суду України № 6-272цс16 від 29 червня 2016 року, якою строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Крім того, вказував, що рішення суду апеляційної інстанції не містить висновків щодо початку та закінчення перебігу шестимісячного строку.
Касаційна скарга на додаткове рішення апеляційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки неправильно застосував статтю 220 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, та стягнув суму судового збору в більшому розмірі, ніж визначено законом.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вирішив питання про поворот виконання рішення суду першої інстанції всупереч вимогам частини першої статті 381 ЦПК України редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом. Зокрема, оскільки питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом апеляційної інстанції, тому заява відповідача про повернення стягненого з неї за скасованим рішенням суду першої інстанції майна повинна розглядатися судом, у якому перебуває справа, тобто судом першої інстанції.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 18 жовтня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 18 жовтня 2020 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 %.
16 жовтня 2006 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено метод нарахування процентів за договором, змінено порядок нарахування штрафних санкцій.
Для забезпечення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 18 жовтня 2005 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність відповідачів є солідарною (пункт 1.4 договору поруки).
Згідно з розрахунком наданим ПАТ «УкрСиббанк» у ОСОБА_1 станом на 29 вересня 2015 року існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 406,80 доларів США, з яких: 3 998,28 доларів США - основна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість з грудня 2014 року - 609,92 доларів США; 408,52 доларів США - заборгованість зі сплати процентів; 4 535,51 грн - пеня, з яких: пеня за прострочення сплати кредиту - 2921,13 грн, 1 614,38 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 припинив внесення платежів за кредитним договором з грудня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2015 року банк звернувся до боржника та поручителя з вимогами про погашення простроченої заборгованості в розмірі 443,24 доларів США та 265,43 доларів США простроченої заборгованості по процентам. Вказані вимоги отримані відповідачами 28 липня 2015 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення апеляційного суду не відповід