Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 591/5594/16-ц
провадження № 61-26915св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: ОСОБА_7, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_8, на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 24 січня 2017 року у складі судді Кривцової Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумської області (далі - УДАБІ у Сумській області), про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками квартир, розташованих в будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 зареєстрована в спірній квартирі АДРЕСА_1, періодично в ній не проживає у зв'язку з роботою за кордоном. В серпні 2016 року позивачам стало відомо, що ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що знаходиться у їхньому будинку, з відповідачем ОСОБА_6 З тексту вказаного договору позивачам стало відомо, що відповідач ОСОБА_5 24 липня 2014 року зареєструвала право власності на спірну квартиру загальною площею 56,09 кв. м, житловою площею 30 кв. м, хоча раніше загальна площа квартири була 55,1 кв. м, житлова площа 29,6 кв. м, тобто площу відповідач збільшила за рахунок демонтажу приміщення сміттєпроводу та приєднання його до площі квартири АДРЕСА_1, належної відповідачці ОСОБА_5
Відповідач самовільно здійснила переобладнання належної їй квартири АДРЕСА_1, вчинивши самовільний демонтаж сміттєпроводу. Позивачі зазначали, що на попередження та вимогу про приведення допоміжного приміщення до попереднього стану відповідач не відреагувала.
На підставі викладеного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просиливизнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області 27 липня 2016 року на ім'я ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т. А.; зобов'язати ОСОБА_5 привести приміщення сміттєпроводу і сміттєпровід у первісний стан.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 24 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції щодо порушення їх прав внаслідок здійснення власником реконструкції квартири АДРЕСА_1, що, в свою чергу, позбавляє суд застосувати положення статті 391 ЦК України, та задовольнити позов в частині зобов'язання привести приміщення у первісний стан. При цьому місцевий суд дійшов висновку, що позивачами обрано не той спосіб захисту свого порушеного права, і воно не може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, указав на те, що позивачі в цій справі не заявляли клопотань про призначення судово-будівельної експертизи для визначення істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил, а суд відповідно до положень ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судами, вказане питання не може вирішувати за власною ініціативою. При цьому зазначив, що, оскільки відповідачка втрутилась у спільну власність всіх власників квартир (сміттєпровід) в будинку АДРЕСА_1, то з позовом до останньої за захистом порушеного права повинні звертатися всі власники квартир, а не лише позивачі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, в указаній справі і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2019 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, мотивована тим, що приміщення сміттєпроводу є майном, що перебуває у спільній сумісній власності, і розпорядження яким здійснюється за згодою співвласників. Отже, для того, щоб відповідач ОСОБА_5 мала право отримати у одноосібну власність допоміжне приміщення, в якому знаходився сміттєпровід, відповідач повинна була отримати письмові згоди інших співвласників та, оскільки мова йде про нерухоме майно, то згоди мають бути нотаріально посвідчені, чого відповідач не зробила, що є безумовною підставою, для задоволення позовних вимог, щодо скасування та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстроване Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області 27 липня 2016 року.
Позивачі зазначили, що апеляційний суд, мотивуючи своє рішення тим, що з вимогою про приведення приміщення сміттєпроводу у первісний стан мають звертатись із позовом усі співвласники, а не лише позивачі, залишив поза увагою те, що кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач ОСОБА_6 зазначає, що позивачами не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції щодо порушення їх прав внаслідок здійснення ОСОБА_5 реконструкції квартири. Зазначив, що саме по собі формальне порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.
Тому, оскільки позивачами не було надано допустимих та належних доказів того, що їх права були порушені укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 договором купівлі-продажу квартири, суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, а ОСОБА_4 є матір'ю відповідачки ОСОБА_5 та зареєстрована в спірній квартирі АДРЕСА_1, але не проживає в ній постійно у зв'язку з роботою за кордоном, однак є користувачем спірного житла.
Відповідно до технічного паспорта квартири АДРЕСА_1, що знаходиться у власності ОСОБА_5, станом на 27 березня 2003 року, загальна площа квартири становила 55,1 кв. м, житлова - 29,6 кв. м.
Відповідач ОСОБА_5 30 травня 2014 року, з метою реконструкції житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 (власником якої була на момент реконструкції), шляхом збільшення її площі за рахунок приєднання приміщення загального користування (сміттєпровода) звернулася до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області за отриманням декларації про початок виконання будівельних робіт.
21 липня 2014 року в інспекції ДАБК у Сумській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації загальна площа двокімнатної квартири, в якій проведено реконструкцію, становила 56,09 кв. м, житлової - 30 кв. м.
ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на вказану квартиру загальною площею: 56,09 кв. м, житловою 30 кв. м, зареєстроване в реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції Сумської області 24 липня 2014 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 07 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_6 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1. З цього договору вбачається, що квартира має такі характеристики: загальна площа 56,09 кв. м, житлова площа 30 кв. м.
Установлено, що позивачі зверталися до Сумського міського голови ЛисенкаО. М. щодо незаконності реконструкції квартири та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Матеріали справи містять відповідь Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про те, що роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 проводилися у період з 01 липня 2014 року по 21 липня 2014 року. Проведеною перевіркою було встановлено факт недотримання замовником ОСОБА_5 вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, з відповіді вбачається, що робочий проект реконструкції квартири не розроблявся. Оскільки вказаний об'єкт введений в експлуатацію, він є предметом цивільних відносин і для вирішення спору слід звертатись до суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів