Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 360/379/15-ц
провадження № 61-20322св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області, Виконавчий комітет Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, на рішення Апеляційного суду Київської області від 02 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Сержанюка А. С., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області, Виконавчий комітет Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3, про визнання договору дарування житлового будинку недійсним, визнання права власності
на 1/4 частини будинку.
2. Позовна заява мотивована тим, що за життя її батьки побудували житловий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_5, після якої відкрилася спадщина на 1/2 частину вказаного будинку, у зв'язку з чим вона з сестрою ОСОБА_2 вчасно подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. У січні 2015 року ОСОБА_1 дізналася, що її батько ОСОБА_6 27 жовтня 1988 року подарував спірне домоволодіння ОСОБА_2 Вказувала, що ОСОБА_6 був власником лише 1/2 частини будинку, тому не міг розпорядитися ним повністю.
3. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати недійсним договір дарування будинку АДРЕСА_1, який укладений 27 жовтня 1988 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати цей будинок спільною сумісною власністю колишнього подружжя: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а частку кожного із подружжя рівною; визнати за нею право власності на 1/4 частину вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні будинком, видати ключі від вхідних дверей в приміщенні № 1-1 площею 4 кв. м цього будинку та не відключати у подальшому подачу електроенергії до літньої кухні; визначити порядок користування спірним будинком та надвірними спорудами.
4. 04 грудня 2015 року Бородянським районним судом Київської області визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за якою сторони домовились про вирішення питання тимчасового користування житловим будинком АДРЕСА_1 до вирішення питання розподілу домоволодіння в натурі, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування майном закрито.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року (в складі судді Унятицького Д. Є.) позов задоволено частково. Визнано, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а їхні частки були рівними. Визнано договір дарування будинку АДРЕСА_1, укладений 27 жовтня 1988 року у Виконавчому комітеті Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 недійсним у частині дарування 1/6 частини будинку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 У задоволенні решти позову відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент смерті ОСОБА_5 (матері сторін по справі) домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тому 1/2 частина спірного домоволодіння є спадковим майном після смерті останньої. Оскільки спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли три спадкоємці: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, а ОСОБА_3 з позовом про захист своїх спадкових прав до суду не зверталась, то 1/3 частина спадкового майна належить з моменту відкриття спадщини позивачу. Отже дарування ОСОБА_6 відповідачу 1/6 частини спірного домоволодіння порушує права позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання договору дарування житлового будинку недійсним, визнання права власності на 1/4 частину будинку в порядку спадкування, ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано недійсним договір дарування будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 27 жовтня 1988 року, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Немішаєвської селищної ради народних депутатів Бородянського району Київської області, зареєстрований за № 46, в частині дарування 1/4 частини будинку. Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
8. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині визнання будинку спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також зазначив, що після смерті останньої спадщину фактично прийняли чотири спадкоємці, тому частка позивача становить 1/4 від спадкового майна - 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 що фактично складає 1/8 частину цього майна. ОСОБА_6 не мав права розпоряджатися 1/4 частиною спірного майна, оскільки цю частку успадкували ОСОБА_3 і ОСОБА_1, тому договором дарування в цій частині порушено їхні права та інтереси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, в указаній справі та витребувано цивільну справу.
11. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12. У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
13. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 не оспорювала договір дарування, тому апеляційний суд не мав права змінювати рішення суду першої інстанції. Висновки апеляційного суду про те, що нібито після смерті спадкодавця третя особа прийняла спадщину, не давали апеляційному суду законних підстав для зміни рішення суду, оскільки ОСОБА_3 не заявляла про свої права на спадщину, тому суд порушив вимоги статті 303 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
15. У травні 2017 року ОСОБА_3, яка діє через представника ОСОБА_9, подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що спірне майно прийняли чотири спадкоємці, тому за позивачем не може бути визнано право власності на 1/3 частину цього майна, оскільки будуть порушені права інших спадкоємців.
16. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Суди встановили, що батьки сторін у справі (ОСОБА_1, ОСОБА_2.) та третьої особи (ОСОБА_3.): ОСОБА_6 та ОСОБА_5, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі