1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №826/18553/16

адміністративне провадження №К/9901/4581/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2017 (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/18553/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у міста Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві) від 17.11.2016 №0007291306.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що сума доходу, отриманого ОСОБА_2 від продажу в Статутному капіталі ТОВ «ТА Венчур» за 2014 рік з урахуванням офіційного курсу валюти за перевіркою склала 4817345,14 грн. (244633,09 Є*19,692124 грн.), тобто платником податків занижено дохід на суму 329092,17 грн., чим порушено підпункти 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.06.2016 №8636/26-58-13-06-17-2940711794, в якому відображено висновок про заниження оподаткованого доходу за 2014 рік, чим порушено підпункт 14.1.55 пункту 14.1 статті 14, підпункт 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункт 163.1.3 пункту 163.1 статті 163, підпункти 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпункт 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України.

На підставі названого акту перевірки, та з урахуванням рішення про результати розгляду скарги, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 №000729306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 69821,49 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 55857,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13964,30 грн.

Судами також встановлено, що ОСОБА_2 було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій задекларовано суму отриманого доходу в розмірі 4488252,97 грн. від продажу частки у статутному капіталі (в розмірі 100%) ТОВ «ТА Венчур», витрат на придбання інвестиційного активу в розмірі 4000000,00 грн., фінансовий результат з інвестиційними активами - 488252,97 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.10.2014 ОСОБА_2 передав у власність частку у статутному капіталі (в розмірі 100%) ТОВ «ТА Венчур» на користь компанії нерезиденту АТ «Ю-Старт Ес Ей», яке зареєстровано відповідно до законодавства Швейцарії.

Згідно з вказаним договором, покупцем АТ «Ю-Старт Ес Ей» перераховано на банківський рахунок продавця ОСОБА_2 частки в розмірі 244633,09 євро.

Згідно банківської роздруківки АТ «ТАСкомбанк» кошти були перераховані на рахунок 11.11.2014 в сумі 244633,09 євро. На думку податкового органу офіційний курс гривні до іноземної валюти євро, встановленим Національним банком України 11.11.2014 року становив 19,692124 грн.

У зв'язку з чим, сума доходу, отриманого платником податків від продажу в Статуному капіталі ТОВ «ТА Венчур» за 2014 рік за перевіркою склала 4817345,14 грн. (244633,09Є*19,692124), тобто платником податків занижено дохід на суму 329092,17 грн., чим порушено підпункти 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України «дохід, отриманий з джерел за межами України» - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому

................
Перейти до повного тексту