ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №820/1407/15
адміністративне провадження №К/9901/5634/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 (суддя Бідонько А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 (судді: Любчич Л.В. (головуючий), Сіренко О.І., Спаскін О.А.) у справі № 820/1407/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2014 № 0005491702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 25 141,84 грн, в тому числі за основним платежем - 20 113,47 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 028,37 грн та зобов'язання відповідача зняти заборону відчуження майна та виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів рухомого майна.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно оскільки, анульована сума заборгованості за кредитним договором в розумінні приписів абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України не може вважатись його доходом (додатковим благом).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що анульований (прощений) борг за кредитним договором, включаючи відсотки та пеню за прострочення виконання основного зобов'язання, є доходом платника податків, в розумінні Податкового кодексу України, який включається до бази оподаткування згідно з положеннями пп. «д» 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
6. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_2, щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 4547/1701/НОМЕР_2 від 05.11.2014 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.3 п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 20113,47 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 119663,92 грн. грн за кредитним договором № CL - 701/449/2008 від 01.08.2008.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.08.2008 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» був укладений Кредитний договір № CL - 701/449/2008, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_2 кошти в розмірі максимального ліміту 23264, 65 доларів США.
Відповідно до пп. 1.1 банк зобов'язується надати позичальникові, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти), та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених даним Договором. 01 березня 2013 року ОСОБА_2 погасила заборгованість за договором кредиту, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов договору щодо своєчасної сплати кредитних коштів, в загальному розмірі за тілом кредиту 81528,60 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ОТП факторинг Україна» від 11.03.2013.
06 березня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ОТП факторинг Україна» було укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору № CL - 701/449/2008 від 01.08.2008.
Згідно з пп. 2.1.3 Додаткового договору від 06.03.2013 № 1 сторони домовились, що Кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 119663,92 грн і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої зобов'язання перед Кредитором в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.4. Додаткового договору №1 до кредитного договору № CL - 701/449/2008 від 01.08.2008 зазначено, що з підписанням Додаткового договору позичальник підтверджує, що кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач наводить норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку, проте доходу, про який контролюючий орган вказує в акті перевірки, на підставі якого і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, позивач не отримував, а анулювання відсотків та пені за користування кредитними коштами не є додатковим благом в розумінні Податкового кодексу України
9. Контролюючий орган відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14.
Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
10.2. Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14.
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
10.3. Пункт 164.1 статті 164.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
10.4. Підпункт 164.2.14 пункт 164.2 статті 164.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
10.5. Абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
10.6. Підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
11. Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частина перша статті 509.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
11.2. Частина перша статті 546.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
11.3. Частина друга статті 549.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
11.4. Частина третя статті 549.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконанн