ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №804/16352/13-а
адміністративне провадження №К/9901/9177/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 (судді: Добродняк І.Ю. (головуючий), Бишевська Н.А., Нагорна Л.М.) у справі № 804/16352/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАГІОН 1" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАГІОН 1" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2013:
- №0005362204 (форма «Р»), за яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 32 250,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 21 500,00 грн, за штрафними санкціями - 10 750,00 грн.;
- №0005352204 (форма «В4») за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 894 319,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту після бюджетного відшкодування у вересні 2013 року суми в розмірі 1 894 319,00 грн, яка, на думку податкового органу, є неузгодженою, оскільки сума від'ємного значення в розмірі 2 081 150,00 грн (складовою якого є сума від'ємного значення за вересень 2013 року у розмірі 1 894 319,00 грн.) утворилася у грудні 2012 року по операціях Товариства з придбання основних фондів, а декларація позивача з ПДВ за грудень 2012 року визнана податковим органом неподатковою звітністю. Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 у справі № 804/5617/13-а зобов'язано контролюючий орган прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 14.01.2013.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015, позов задоволено,оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що норми податкового законодавства України не містять заборони платнику податків декларувати суми у складі від'ємного значення з ПДВ у випадку, якщо прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення про зменшення таких сум від'ємного значення оскаржується платником в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки №1233/2204/33275946 від 29.10.2013, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «ЛАГІОН 1» з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пункту 200.1, пункту «а», «б» 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2013 року на суму 1 894 319,00 грн та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 21 500,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну від 25.11.2011 №1492, а саме: в рядку 21.2 декларації за вересень 2013 року відображено значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 1 915 819,00 грн, яка була зменшена за результатами попередньої камеральної перевірки згідно акту перевірки № 2391/15-3/33275946 від 19.06.2013 та повинна бути відображена в рядку 21.3 декларації зі знаком «-»,а в додатку 2 до декларації за вересень 2013 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1 894 319,00 грн за грудень 2012 року, проте за вказаний місяць декларація не була визнана податковою звітністю.
Судами встановлено, що камеральна перевірка, що оформлена актом №1233/2204/33275946 від 29.10.2013, проведена відповідачем з урахуванням актів перевірок правомірності нарахування бюджетного відшкодування за січень 2013 року (акт №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013 та правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2013 року (акт №2116/15-3/33275946 від 21.05.2013), квітень 2013 року (акт №2391/15-3/33275946 від 19.06.2013), червень 2013 року (акт №339/2204/33275946 від 20.08.2013) та серпень 2013 року (акт №674/2204/33275946 від 25.09.2013), за результатами яких прийнято податкові повідомлення-рішення форми «В4» та «Р4» від 09.07.2013 №0003111503 і №0003081503, від 17.10.2013 №0004542204 і №0004552204 відповідно, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшено суми від'ємного значення податку на додану вартість та які, в подальшому, оскаржені позивачем в судовому порядку.
На момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року судом порушено провадження у справі № 804/9891/13-а, а також у справі №804/5617/13-а, в межах яких позивачем оскаржено вказані вище податкові повідомлення - рішення, а також рішення відповідача №1549/10/18.2-15 від 18.01.2013 про невизнання податковою звітністю декларації з ПДВ за грудень 2012 року.
Таким чином на думку контролюючого органу позивачем передчасно включено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2013 року суму від'ємного значення за грудень 2012 року, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з огляду на те, що вона не є погодженою, оскільки оскаржується в судовому порядку, а відтак вказана сума повинна була бути відображена платником у податковій декларації за вересень 2013 року зі знаком «-» у рядку 21.3.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судами, вказує на порушення норм процесуального права, зазначає порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 56.1 статті 56.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
10.2. Пункт 56.18 статті 56.
З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
10.3. Пункт 200.1 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
10.4. Пункт 200.2 статті 200.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
10.5. Пункт 200.3 статті 200.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
10.6. Пункт 200.4 статті 200.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отрим