ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №577/4599/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43560/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Гімона М.М.,
суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Конотопського об'єднаного управління пенсійного фонду України Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (головуючий суддя - Дюкарєва С.В, судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.)
у адміністративній справі № 577/4599/16-а за позовом ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком та зобов'язати призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 20 липня 2016 року та виплатити пенсію з урахуванням виплачених за цей період сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з травня 2007 року отримує пенсію як інвалід ІІІ групи. Після набуття 60 річного віку, при наявності трудового та страхового стажу понад 37 років, 20 липня 2016 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком. Однак, листом відповідач відмовив йому у призначенні пенсії за віком оскільки в нього відсутній 24 місячний страховий стаж, після призначення пенсії по інвалідності. Вважаючи такі дії неправомірними звернувся з вказаним позовом до суду.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову про задоволення позову. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язано Управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 20 липня 2016 року та виплатити пенсію з урахуванням виплачених за цей період сум.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував, що умови укладеного договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування дає право на призначення пенсії та врахування страхового стажу при призначенні пенсії, при цьому права на зарахування страхового стажу при перерахунку пенсії, переведенні на інший вид пенсії, тощо, за договором добровільної участі не виникає. Крім того, суд безпідставно визнав неправомірними дії управління щодо відмови в призначені позивачу пенсії за віком та зобов'язав призначити йому пенсію, адже позивач звертався до управління з заявою про переведення на пенсію за віком, а не про її призначення. Зазначений висновок суду суперечить положенням статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в тому числі і тим, що визначають довічність призначення пенсій (за винятком випадків, коли пенсія призначається на певний період), щодо разовості призначення пенсії, з якої в подальшому за бажанням особи та за наявності відповідних підстав можливо перейти на інший вид пенсії. Таким чином, відносно позивача, який вже є одержувачем пенсії, можливо розглядати лише питання правомірності переведення на інший вид пенсії. Крім того, не враховано положення статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої органом який призначає пенсії, є Пенсійний фонд, а тому суд не може перебирати на себе повноваження органів державної влади, в даному випадку органів Пенсійного фонду України, повноваження яких чітко визначені законодавством.
Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 14 березня 2007 року є інвалідом ІІІ групи безстроково отримує пенсію як інвалід ІІІ групи внаслідок загального захворювання, згідно з довідкою до акта огляду МСЕК АС № 025578 від 14 березня 2007 року.
Згідно з відомостями трудової книжки позивач припинив свою трудову діяльність 20 березня 2008 року, а його страховий стаж, після призначення пенсії по інвалідності, складає 1 рік 2 місяці 20 днів.
20 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ПФУ із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. До заяви додав трудову книжку та договір Конотопською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області від 20 травня 2016 року № 016182091007 про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного страхування за період з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року.
Листом від 2 серпня 2016 року № 9405/03-11 Управління ПФУ відмовило позивачу у призначенні пенсії, оскільки його страховий стаж після призначення пенсії по інвалідності становить 1 рік 2 місяці 20 днів, а період добровільної сплати страхових внесків з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року, за умовами пункту 1 статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до страхового стажу немає підстав.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув 24 місяці страхового стажу, тому для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, підстав немає.
Апеляційний суд не погодився з таким рішенням суду першої