ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №823/457/18
адміністративне провадження №К/9901/56338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (судді: Бабенко К.А. (головуючий), Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі №823/457/18 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0023671205, яким застосовано штраф у сумі 421 244,22 грн за платежем податок на додану вартість.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017, при проведенні якої відповідачем допущені порушення Податкового кодексу України та інших нормативних актів, якими врегульовано податкові відносини, оскільки своєчасність сплати податкових зобов'язань не може бути предметом камеральної перевірки. Також позивач зазначає, що контролюючим органом проведено перевірку за період з 01.03.2014 (з дати подання декларації з 18.02.2014), внаслідок чого порушено строк проведення камеральної перевірки не пізніше 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, передбачений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. Крім того позивач зазначає, що штрафні санкції, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України, застосовуються лише тоді, коли платник податку самостійно сплачує прострочені податкові зобов'язання, натомість у разі зарахування контролюючим органом сплачених грошових зобов'язань в рахунок податкового боргу відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України застосування штрафних санкцій ст. 126 Податкового кодексу України не передбачено.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення обґрунтовано тим, що перевірка своєчасності, повноти нарахування та сплати узгоджених податкових зобов'язань, у тому числі з податку на додану вартість є предметом камеральної перевірки, яка може бути проведена відповідачем протягом 1095 днів від дати зарахування грошових коштів, сплачених позивачем, в рахунок податкового боргу за минулі періоди. Також суд зазначив, що спрямування податковим органом сплаченого позивачем грошового зобов'язання є фактично сплатою простроченого грошового зобов'язання, а тому посилання позивача на відсутність правових підстав для застосування штрафу не є обґрунтованими.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 рішення суду першої інстанції було скасовано, позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначення контролюючим органом граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань платника податків та притягнення його до визначеної п. 126.1. ст. 126. Податкового кодексу України відповідальності у вигляді штрафу при зарахуванні сплачених ним коштів саме в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, податковим законодавством не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні, відповідно до пункту 1 частини другої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку платника податку Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203. Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничних строків узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за які передбачено відповідальність згідно з п. 126.1. ст. 126. Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки та результатів адміністративного оскарження, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 17.10.2017 №0023671205, яким зобов'язано сплати штраф у розмірі 20% у сумі 421 244,22 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Також судами встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість позивачем сплачувались в повному обсязі, в строки відповідно до вимог чинного законодавства за період січень-липень 2017 року, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.01.2017 року №68, від 28.02.2017 року №120, від 31.03.2017 року №23, від 28.04.2017 року №№25, 51, 243, від 05.05.2017 року №258, від 30.05.2017 року №309, від 30.06.2017 року №№41, 368, від 28.07.2017 року №№46, 453. Проте, кошти, які сплачені за грошовими зобов'язаннями, що виникли за період січень-липень 2017 року контролюючим органом було зараховано на погашення податкового боргу за інший період - 2014-2015 роки, з одночасним нараховуванням оскаржуваних штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення, які було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті камеральної перевірки, зазначає, про те, що стаття 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платників податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення і будь - які винятки щодо застосування штрафу за статтю 126 Податкового кодексу України відсутні, зокрема і в разі зарахування сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення.
11. Підприємство надало відзив на касаційну скаргу та письмове пояснення, в яких вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції, зазначає аналогічні доводи, що вже були зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі, та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Конституція України:
12.1.Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
13.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
13.2. Пункт 75.1 статті 75.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
13.3. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
13.4. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
13.5. Пункт 76.3 статті 76.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
13.5. Пункт 87.9 статті 87.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
13.6. Пункт 102.1 статті 102.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
13.7. Пункт 113.1 статті 113.
Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штраф