ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №524/9104/16-а
провадження №К/9901/20623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 524/9104/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, прийняту 15 лютого 2017 року у складі головуючого судді - Кривич Ж.О., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлену 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевцової Н.В., суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.,
І. Суть спору:
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
1.1. постанову серії АР № 811764, складену 14 листопада 2016 року інспектором 3-ої роти Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Дуканічем І.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 255 гривень, скасувати і справу провадженням закрити.
2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою серії АР № 811764 від 14 листопада 2016 року накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення п. 18.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
2.1. Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував, під'їхавши до пішохідного переходу зменшив швидкість і продовжив рух тільки після того як впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів.
3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову зазначив, що позивач наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився автомобіль, не зменшив швидкість, не зупинився, не надав перевагу пішоходу чим порушив п. 18.4 ПДР України.
3.1. Вважає, що ним було прийнято правомірне рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною першою статті 122 КУпАП. Позивачу були роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строки та порядок сплати адміністративного штрафу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 14 листопада 2016 року інспектором роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканічем І.В. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 811764 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255, 00 гривень.
4.1. З постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 14 листопада 2016 року приблизно о 18 год. 31 хв., керуючи транспортним засобом КІА ОРТІМА, номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчуці на проспекті Свободи біля будинку 138, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився автомобіль, не зменшив швидкість, не зупинився, не надав перевагу пішоходу, чим порушив п. 18.4 ПДР України.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Автозаводський районний суд м. Кременчука постановою від 15 лютого 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, позов задовольнив.
5.1. постанову інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчук Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича, серії АР № 811764 від 14 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП скасував.
6. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того що відповідачами не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, у зв'язку з чим позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Представник третьої особи подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
8. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі представник третьої особи наполягає на тому, що позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення та справу відносно нього було розглянуто поліцейським з дотриманням вимог чинного законодавства.
9. У скарзі представник третьої особи просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
10. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
13. На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
14. Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
15. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
16. Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
17. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
18. Відповідно до п. 18.4 ПДР України якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
19. Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
20. Згідно з п.1 ста