ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
м.Київ
справа №814/907/16
адміністративне провадження №К/9901/4721/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (судді: Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі №814/907/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, третя особа: Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (далі - ГУ НП у Миколаївській області), Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (далі -АК №1 ГУ НП Миколаївській області), в якому, з урахуванням уточненої позовної зави, просила:
- визнати протиправними дії ГУ НП у Миколаївській області щодо включення її до списків поліцейських, які підлягають атестуванню, та проведення атестації на підставі наказу відповідача від 01.02.2016 року № 52;
- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) АК №1 ГУ НП Миколаївській області від 02.03.2016 про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївській області від 24.03.2016 № 53 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції;
- поновити її на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року до участі у справі як третю особу було залучено Національну поліцію України.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року позов було задоволено частково: скасовано рішення (висновок) АК №1 ГУ НП Миколаївській області від 02.03.2016, що міститься в протоколі засідання комісії ОП № 15.00004256.0022648 та атестаційному листі; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Миколаївській області від 24.03.2016 № 53 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції та поновлено її на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області з 25.03.2016; стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за час вимушеного прогулу в розмірі 30621,25 грн. без відрахування податків та зборів та без урахування стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць. Допущено постанову до негайного виконання в частині поновлення позивача на раніше займаній посаді стягнення з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5965,31 грн. без відрахування податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою позовні вимоги про визнання дій ГУ НП в Миколаївській області щодо включення позивача до списків поліцейських, які підлягають атестуванню та проведення атестації позивача на підставі наказу №52 від 01.02.2016 року «Про організацію проведення атестування особового складу» протиправними, визнання протиправним та скасування рішення (висновку) щодо АК №1 ГУ НП в Миколаївській області від 02.03.2016 про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - залишено без розгляду. В решті позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 24.03.2016 № 53 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції, поновлено позивача на раніше займаній посаді та стягнено з ГУ НП в Миколаївській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 96525 гривень.
В подальшому, відповідач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови від 14 липня 2017 року, в якій просив вказати чи включає присуджена на користь позивача сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу суму середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць або ж підлягає виконанню без фактично виплаченої суми.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року в задоволенні заяви про роз'яснення відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив з того, що заявником не наведено, у
чому полягає незрозумілість рішення та/або які припускаються варіанти тлумачення резолютивної частини такого рішення. При цьому, зазначив, що в мотивувальній частині постанови чітко визначено: загальну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, період такого прогулу, а також, що входить до