ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №П/811/520/16
провадження №К/9901/21388/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою апеляційного суду Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, прийняту у складі головуючого судді Брегея Р.І., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.
І. Суть спору
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до апеляційного суду Кіровоградської області, в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»);
1.2. зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо);
1.3. зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на недоплачену суму заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що працює з 1999 року в апеляційному суді Кіровоградської області на посаді секретаря судового засідання та з 01 серпня 2008 року на посаді старшого консультанта апеляційного суду. Посада, яку обіймає відноситься до п'ятої категорії посад державного службовця.
2.1. Посилається на те, що відповідачем при нарахуванні та виплати їй заробітної плати не було враховано статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції яка діє з 26 жовтня 2014 року) та статтю 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), що призвело до отримання заробітної плати в меншому розмірі.
2.2. Вважає, що з 26 жовтня 2014 року відповідач повинен був виплачувати їй заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо), відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року - відповідно до частини 1 статті 147 цього закону.
2.3. Крім того, посилається на статтю 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 01 серпня 2008 року обіймає посаду старшого консультанта апеляційного суду Кіровоградської області.
4. В період з 26 жовтня 2014 року по 09 березня 2015 року позивачем отримувалась заробітна плата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
5. В період з 09 березня 2005 року по 31 грудня 2015 року позивачу нараховувалась заробітна плата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2016 року позовні вимоги задовольнив частково.
6.1. Зобов'язав апеляційний суд Кіровоградської області провести перерахунок і виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року на підставі приписів частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 26 жовтня 2014 року), а з 29 березня до 31 грудня 2015 року - відповідно до приписів частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 29 березня 2015 року) з урахуванням раніше виплачених коштів за ці періоди. В іншій частині позову відмовив.
7. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2016 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.
8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що норми статей 144 та 147 Законів України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 14 жовтня 2014 року та від 28 березня 2015 року відповідно були чіткими та встановлювали розмір заробітної плати працівників апарату суду, який не потребував будь-якої деталізації з боку Кабінету Міністрів України.
8.1. Обмеження, встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із змінами для визначених Законами України «Про судоустрій та статус суддів» розмірів посадових окладів та делегування Кабінету Міністрів України права на встановлення розміру посадових окладів працівників апарату суду, слід розцінювати, як втручання у права позивача, яке не ґрунтується на Законі.
8.2. В свою чергу, бездіяльність Кабінету Міністрів України в період з 26 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року щодо не приведення у відповідність до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» постанови КМУ від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» не може бути перешкодою для застосування прямих норм Закону.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційній скарзі апеляційний суд Кіровоградської області, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
10. Касаційну скаргу мотивує тим, що з 26 жовтня 2014 року по 09 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до нормативно правових актів, які регулювали умови оплати праці працівникам апарату суду, не було внесено, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції з 28 березня 2015 року) передбачено не було, тому Державна судова адміністрація України як головний розпорядник бюджетних коштів, а апеляційний суд Кіровоградської області, як виконавець розпоряджень головного розпорядника коштів, не мав правових підстав для перерахунку і виплати заробітної плати позивачу поза межами видатків державного бюджету на оплату праці працівників суду у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України, оскільки це призвело до порушення бюджетного законодавства. Тому, у зв'язку з відсутністю видатків з державного бюджету, у відповідача не було правових підстав на здійснення нарахування посадових окладів в інших розмірах.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. 26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), яким внесено зміни до статті 144 Закону № 2453-VІ, зокрема передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
12. Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ.
13. З 28 березня 2015 року Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ) затверджено нову редакцію Закону № 2453-VІ, у статті 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких