ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №826/2769/16
адміністративне провадження №К/9901/2736/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючої судді - Бєлової Л.В., суддів - Безименної Н.В., Кучми А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), третя особа - ОСОБА_3, в якому просила: визнати протиправним протокол засідання ВКДКА від 10 грудня 2015 року в частині розгляду та прийняття рішення щодо адвоката ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ВКДКА та адміністративну справу ОСОБА_3 до ВКДКА про визнання протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015, присвоєно об'єднаній справі загальний номер 826/2769/16.
ВКДКА звернулась до суду першої інстанції з клопотанням про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 в частині оскарження рішення ВКДКА від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року клопотання відповідача задоволено, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення ВКДКА від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015 залишено без розгляду.
ОСОБА_2 з таким судовим рішенням не погодилась, оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням цим судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, внаслідок чого була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права. Стверджує, що отримала адресоване їй поштове відправлення із повісткою 11 грудня 2017 року, тоді як судове засідання відбулося 4 грудня 2017 року.
Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судове рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду. Вказаний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень (тут і надалі - КАС, в редакції чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції).
Згідно з частинами першою та четвертою статті 196 КАС апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Отже, суд апеляційної інстанції може розглянути справу за відсутності учасника справи у тому разі, коли він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
Порядок здійснення судом викликів та повідомлень регламентовано Главою 3 КАС (статті 33 - 40).
Так, відповідно до частин першої - третьої статті 33 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Відповідно до частини третьої статті 35 КАС повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Частиною одинадцятою статті 35 КАС визначено, що розпис