ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 462/5636/16-а
провадження № К/9901/18993/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 462/5636/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про нарахування та виплату пенсії;
за касаційною скаргою Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова (суддя Ліуш А. І.) від 05 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Онишкевича Т. В., Клюби В. В., Іщук Л. П.) від 22 березня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова (правонаступник Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова), в якому просила:
1.1. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсії, як це передбачено п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
1.2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), про що прийняти відповідне рішення, періоди роботи:
- з 01 серпня 1977 року по 30 серпня 1978 року викладачем по класу фортепіано Перемишлянської дитячої музичної школи Львівської області;
- з 01 вересня 1982 року по 27 серпня 1990 року викладачем по класу фортепіано у музичній школі семирічці № 7;
- з 01 вересня 1991 року по 01 липня 1996 року викладачем спеціального фортепіано Львівського музичного педагогічного училища;
- з 01 липня 1996 року по 27 серпня 1999 року викладачем спеціального фортепіано Львівського педагогічного училища № 1;
- з 27 серпня 1999 року по 13 жовтня 1999 року викладачем спеціального фортепіано педагогічного коледжу Львівського державного університету ім. І. Франка;
- з 28 листопада 2001 року по даний час викладачем по класу фортепіано у Львівській державній музичній школі № 7.
1.3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова призначити ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсії, як це передбачено п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
1.4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 551, 21 грн.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що зазначені вище дії та рішення відповідача є неправомірними та суперечать положенням закону, оскільки її педагогічний стаж, у тому числі на посаді викладача музичної школи (позашкільного навчального закладу), на день звернення за отриманням грошової допомоги згідно із п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV становив більше 30 років, тому вона має право на отримання вказаної грошової допомоги.
3. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат та ухвалено у цій нову постанову, якою присуджено на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова 551, 21 грн. сплаченого судового збору. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 10 квітня 2017 року Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
11. Станом на 20 лютого 2019 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, як одержувач пенсії за віком, з 08 травня 2016 року відповідно до Закону № 1058-IV.
13. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що на день досягнення пенсійного віку педагогічний стаж позивача становив понад 30 років. Зокрема позивач працював на наступних посадах:
- з 01 серпня 1977 року по 30 серпня 1978 року на посаді викладача по класу фортепіано Перемишлянської дитячої музичної школи Львівської області;
- з 01 вересня 1982 року по 27 серпня 1990 року викладачем по класу фортепіано у музичній школі семирічці № 7;
- з 01 вересня 1991 року по 01 липня 1996 року викладачем спеціального фортепіано Львівського музичного педагогічного училища;
- з 01 липня 1996 року по 27 серпня 1999 року викладачем спеціального фортепіано Львівського педагогічного училища № 1;
- з 27 серпня 1999 року по 13 жовтня 1999 року викладачем спеціального фортепіано педагогічного коледжу Львівського державного університету ім. І. Франка;
- з 28 листопада 2001 року по даний час викладачем по класу фортепіано у Львівській державній музичній школі № 7.
14. На звернення ОСОБА_2 щодо виплатити одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова листом від 26 вересня 2016 року № 156/Д-9 повідомило позивача про те, що до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, можна зарахувати період роботи на посаді викладача в музичній школі по 31 грудня 1991 року. Водночас, оскільки посади викладача та концертмейстера в позашкільних навчальних закладах освіти, до яких належить Львівська музична школа № 7, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачені, у зв'язку з чим, підстав для виплати вказаної одноразової грошової допомоги немає.
15. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, посади на яких працювала позивач відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок № 1191).
17. Разо