1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №822/1746/16

адміністративне провадження №К/9901/6896/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (головуючий суддя - Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (головуючий суддя - Смілянця Е. С., судді: Сушко О.О., Залімський І.Г.)

у справі № 822/1746/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви висновку щодо виплати грошової допомоги разом із підтверджуючими документами, які додані до заяви та зобов'язати ГУ Нацполіції надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ГУ Нацполіції діяло не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, а саме, не прийняло документи, не сформувало пакет документів, що зобов'язано було зробити, та не надало висновок щодо нарахування одноразової грошової допомоги, а також не передало їх на розгляд Міністерства внутрішніх справ України.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано ГУ Нацполіції подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він не є органом внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач як працівник міліції, а тому не є уповноваженим органом для направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 8 постанови № 850. Вважає, що позивачу необхідно було звернутись зі заявою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області до компетенції якої входить на даний час виплата одноразової грошової допомоги саме міліціонерам.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи позов суди виходили з того, що наказом ГУ Нацполіції №67 о/с від 28 квітня 2016 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Старокостянтинівського відділу поліції ГУ Нацполіції, звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), з 12 травня 2016 року.

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 9 серпня 2011 року, що стався 7 серпня 2011 року о 02 год. 07 хв. неподалік торгівельного центру "Планета", що по вулиці Грушевського в місті Старокостянтинів, визнано, що нещасний випадок з помічником дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області старшим прапорщиком міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки у боротьбі зі злочинністю.

Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0720811 від 19 квітня 2016 року, позивачу встановлена ІІ група інвалідності довічно (травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків).

18 травня 2016 року позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності.

Листом від 1 червня 2016 року №29/Д-29 ГУ Нацполіції повідомило позивача, що відповідно статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 7 листопада 2015 року, передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за №163/28293 та набрав чинності 29 лютого 2016 року. Порядок визначає механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності. Зазначає, що на теперішній час в Міністерстві внутрішніх справ України перебуває в стадії розроблення проект наказу, яким буде врегульовано питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення в період проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії.

17 серпня 2016 року позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою, в якій просив повідомити відомості стосовно того чи направлено до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, та чи прийнято Міністерством внутрішніх справ України рішення щодо виплати вказаної грошової допомоги.

Відповідач листом від 31 серпня 2016 року №29/Д-144 повідомив позивача, що ГУ Нацполіції не є органом внутрішніх справ у якому ОСОБА_1 проходив службу як працівник міліції, а тому не є уповноваженим органом для направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач отримав інвалідність внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, тому має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з Законом № 580-VIII в порядку, встановленому Порядком №850. Проте, в порушення вимог Порядку №850 відповідач не прийняв у позивача документи, не сформував пакет документів, зокрема, не надав висновок щодо нарахування одноразової грошової допомоги, та не передав їх на розгляд МВС України чим порушив права та законні інтереси позивача.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 7 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Згідно частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або ка

................
Перейти до повного тексту