ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №804/4849/16
адміністративне провадження №К/9901/52228/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.) у справі №804/4849/16 за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради про стягнення податкового боргу, -
встановив:
Запорізька об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради податковий борг в розмірі 105332,03 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 в позові відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2018 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 визнано неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, відмовлено у продовжені строку на усунення недоліків; у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на зазначене рішення суду першої інстанції відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Запорізька ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що повний текст постанови суду першої інстанції було отримано 05.01.2018, а неможливість усунення недоліків була зумовлена відсутність належного фінансування. Однак, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, порушив при цьому право контролюючого органу на справедливий судовий захист.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Підпунктом 13 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 прийнята в порядку письмового провадження.
Копію зазначеного судового рішення суду першої інстанції Запорізькою ОДПІ отримано 04.01.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.223).
Однак, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 подана 05.02.2018, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703140112/, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку на апеляційне оскарження .
Крім того, відповідно до дати, поставленої на апеляційній скарзі, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ виготовлена 05.05.2018, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України.
При зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі заявником апеляційної скарги поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що повний текст постанови отримано 05.01.2018.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідачем в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру.
У зв'язку з наведеними обставинами, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ залишено без руху та надано десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору.
Копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 Запорізькою ОДПІ було отримано 29.03.2018.
В межах строку, наданого для усунення недоліків, Запорізька ОДПІ завернулась з клопотанням про поновлення строку на усунення недоліків, в обґрунтування якого зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 05.01.2018.
При цьому, жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, заявником апеляційної скарги суду апеляційної інстанції не надано.
Водночас, скаржником Запорізькою ОДПІ, в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адм