ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №820/4478/16
адміністративне провадження №К/9901/31156/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та здоров'я» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Тацій Л.В., Григорова А.М. від 06 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та здоров'я» до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділення перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області Волобуєвої Олександри Федорівни про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Красота та здоров'я» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач/Управління), Головного державного ревізора-інспектора відділення перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області Волобуєвої Олександри Федорівни, в якому просило визнати протиправними дії ревізора-інспектора відділення перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС України у Харківській області Голобуєвої О.Ф при здійсненні наміру провести виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Краса та здоров'я» на підставі наказу ГУ ДФС України в Харківській області №2187 від 15 серпня 2016 року; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС України у Харківській області №2187 від 15 серпня 2016 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки наданий Управлінням запит щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження не відповідав вимогам закону. Позовні вимоги про визнання протиправними дій ревізора-інспектора відділення перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС України у Харківській області Волобуєвої О.Ф мотивовані тим, що при здійсненні наміру провести виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Краса та здоров'я» нею пред'явлено довідку, а не службове посвідчення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління ДФС України у Харківській області №2187 від 15 серпня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що запит, який був надісланий відповідачем Товариству з метою отримання інформації та її документального підтвердження, не містив чітких підстав, визначених ПК України, з якими податковий орган пов'язує зазначення позивачем недостовірних даних у податковій звітності. В решті позовних вимог суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на наявність у посадових осіб контролюючого орану відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 23 жовтня 2014 року №207 «Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби» повноважень видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які використовуються виключно з паспортом громадянина України.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року скасовано в частині задоволення позову. В цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, який переглянув рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача (щодо позовних вимог в частині задоволення позову), виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнято обґрунтовано та у спосіб, передбачений законом, оскільки позивачем не надано пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, який відповідав вимогам податкового законодавства.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 70, 73, 78, пункту 81.1 статті 81 ПК України, статті 195 КАС України, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції, на підставі яких він відмовив у задоволенні позову, є помилковими, оскільки оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з порушенням вимог ПК України: отриманий позивачем письмовий запит не відповідав вимогами статті 73, а тому у Товариства не було обов'язку надавати відповідь на нього. Крім того, скаржник посилається на те, що Харківським апеляційним адміністративним судом в порушення КАС України не переглянуто рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, а саме щодо дій ревізора-інспектора Управління, хоча під час апеляційного провадження на підставі пояснень позивача щодо порушень, допущених судом першої інстанції в цій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції мав вийти за межі доводів апеляційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Судом встановлено, що Управлінням направлено позивачу лист від 13 червня 2016 року №3403/10/20-40-14-07-16 про надання пояснень та їх документального підтвердження. Підставою для направлення такого запиту слугувало виявлення податковим органом фактів, які свідчать про допущення TOB «Красота та здоров'я» порушення норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного декларування за січень 2016 року податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Інтер Холдинг» у сумі 176100 грн., про що вказують дані Єдиного реєстру податкових накладних, податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за січень 2016 року; інша податкова інформація, отримана й опрацьована відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України, згідно з якими в порушення норм частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №1168/704, документально оформлено нереальні (проведені з порушенням законодавства) господарські операції з придбання та продажу товарів робіт, послуг, оскільки відсутнє реальне джерело походження товарів, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємозв'язаних нереальних господарських операцій ТОВ «Красота та здоров'я» (податковий номер 36226540) та наступних за ним платників податків.
В запиті відображено, що TOB «Красота та здоров'я» у січні 2016 року придбано товар у TOB «Інтер Холдинг», а саме листівки «Бальзам для губ En'jee», листівки «Серия средств Зірочка», листівки «Лигор Актив/Аква», листівки «Серия репеллентов КышКомар», листівки «Серия берушей Mack's», листівки «Вкладыши для подмышек En'jee», рух яких згідно даних ЄРПН не встановлено (не ідентифіковано) по ланцюгу постачання до виробника (імпортера).
У зв'язку з цим та керуючись нормами підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пунктів 1 і 3 абзацу третього підпункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, податковий орган просив протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та документальне підтвердження) з приводу наведених вище фактів. При цьому вказав на необхідність обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи TOB «Красота та здоров'я» та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх зображення в обліку і зві