ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 804/683/16
адміністративне провадження № К/9901/14469/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/683/16
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Шальєва В. А., Білак С. В., Олефіренко Н. А.) від 22 червня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 03 березня 2016 року, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 010-26511-240215 «Лояльний» від 24 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності правочину;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. подати до Фонду гарантування вкладів додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) № 010-26511-240215 «Лояльний» від 24 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2
Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалено нову постанову, про часткове задоволення позову ОСОБА_2
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплати відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) № 010-26511-240215 «Лояльний» від 24 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 413,40 грн.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 413,40 грн.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 14 липня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року.
7. 15 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», в яких позивач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 02 лютого 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі № 804/683/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США № 010-26511-240215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 6419,00 доларів США на строк по 26 березня 2015 року включно, із виплатою процентів.
14. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 24 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 010-26511-240215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.
15. Згідно з платіжним дорученням № 46374324 від 24 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 6419,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку ОСОБА_6.
16. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
17. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 010-26511-240215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
18. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/1743 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 010-26511-240215 від 24 лютого 2015 року, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
19. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
20. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
21. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що операція з перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_6 на поточний рахунок ОСОБА_2 суперечить постанові правління Національного банку України № 365 від 16 вересня 2013 року «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», оскільки безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті можливе лише з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку. Також, відповідно до п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк», що є обов'язковим до застосування сторонами (умов договору), зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично, кошти на рахунок ОСОБА_2 вносилися третіми особами, шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору.
23. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що уповноважена особа діяла у межах повноважень наданих, зокрема, ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів», з дотриманням встановленого принципу щодо найменших збитків для вкладників, та мала усі законні підстави щодо тимчасового обмеження (під час здійснення тимчасової адміністрації) операцій щодо виплат суми відшкодування ОСОБА_2 за договором банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку.
24. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, виходив з того, що уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та АТ «Дельта Банк», не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) та застосування правових наслідків недійсності матеріали справи не містять.
25. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що додатковою угодою № 1 від 24 лютого 2015 року до договору № 010-26511-240215 від 24 лютого 2015 року п. 1.8 договору викладено у наступній редакції: «Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно до цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються», а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність зазначеної операції п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк».
26. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 010-26511-240215, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеної вимоги, оскільки наказ уповноваженої особи № 813 від 16 вересня 2015 року стосується не тільки позивача, а й певного кола осіб. Крім того, наказ № 813 не є актом індивідуальної дії, який створює тільки для позивача певні правові наслідки.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно за