ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа №752/14897/17
провадження №К/9901/18389/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Гриціва М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 (колегія у складі суддів Грибан І.О., Беспалова О.О., Парінова А.Б.)
у справі №752/14897/17
за позовом ОСОБА_1
до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком, зобов'язання нарахувати та виплатити належні суми пенсії за період з 01 червня 2015 року та в подальшому.
2. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.08.2017 позов задоволено повністю.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 2009 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», є працюючим пенсіонером, працює суддею Вищого господарського суду України.
6. З 01 квітня 2015 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII виплата зазначеної пенсії була призупинена у зв'язку з тим, що позивач працювала на посаді судді.
7. 17.02.2017 позивач звернулась до Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про поновлення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
8. Листом від 22.02.2017 №12472/05 Правобережне об'єднане управління пенсійного фонду України в м .Києві відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії.
9. Вважаючи зазначене рішення Пенсійного органу незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обмеження щодо тимчасового припинення виплати пенсії у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, що встановлені у ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції відповідно до Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» безпосередньо стосувалися позивача. Крім того, в подальшому до вказаних Законів вносилися зміни, відповідно до яких було продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що Закон України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а тому починаючи з 01 червня 2015 року їй, як працюючому пенсіонеру, повинна бути відновлена виплата пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
14. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII), яким внесені зміни до статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII "Про статус народного депутата України", від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", від 05 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру", Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), пен