ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 924/292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Остапенка В.М.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
на рішення Господарського суду Хмельницької області
(суддя - Грамчук І.В.)
від 30.07.2018,
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Саврій В.А., судді - Коломис В.В., Дужич С.П.)
від 21.11.2018,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до комунального підприємства "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області,
про стягнення 1 341 288,16 грн,
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з позовом до КП "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області про стягнення 1 341 288,16 грн, з яких 472 788,77 грн основного боргу, 351 375,61 грн пені, 68 805,10 грн 3% річних, 448 318,68 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 3375/15-БО-34 від 31.12.2014.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 367 788,77 грн основного боргу, 197 589,71 грн пені, 52 536,11 грн 3% річних, 244 609,95 грн інфляційних втрат. Здійснено розподіл судового збору.
Рішення першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної оплати отриманого від позивача в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 3375/15-БО-34 від 31.12.2014.
Господарські суди застосували до спірних правовідносин Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який передбачає списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016), що зумовило відмову у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, пені та 3% річних. Судами враховано, що 105 000,00 грн основного боргу сплачено до пред'явлення позову.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення в частині відмови у стягненні з відповідача 153 785,90 грн пені, 16 268,99 грн 3% річних та 203 708,73 грн інфляційних втрат і прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для часткового скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій неправомірно застосовано норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" до спірних правовідносин, оскільки, виходячи з аналізу статтей 1-3 вказаного Закону, учасниками процедури врегулювання заборгованості (що включає, у тому числі, і списання заборгованості) є теплопостачальні і теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Проте, матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання за спожиті енергоносії, тому застосування частини 3 статті 7 наведеного Закону є неправомірним. Посилається на постанову Верховного Суду у справі № 908/3211/16 від 14.02.2018 у подібних правовідносинах, у якій суд дійшов висновку про те, що однією з обов'язкових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання за спожиті енергоносії.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області про стягнення 472 788,77 грн боргу, 351 375,61 грн пені, 68 805,10 грн 3% річних, 448 318,68 грн інфляційних втрат у зв'язку з порушенням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу природного газу в частині своєчасного проведення розрахунків за поставлений природний газ.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2018 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 367 788,77 грн основного боргу, 197 589,71 грн пені, 52 536,11 грн 3% річних, 244 609,95 грн інфляційних втрат не оскаржуються.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області (покупець) укладено договір № 3375/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 570 тис. куб.м, у тому числі у січні 110 тис. куб.м, лютому 100 тис. куб.м, березні 100 тис. куб.м, квітні 30 тис. куб.м, жовтні 50 тис. куб.м, листопад 80 тис. куб.м, грудень 100 тис. куб.м.
Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Згідно з п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів газу покупця.
Пункт 5.1 договору зазначає, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.
Вартість 1 000 куб.м природного газу складає 6 384,70 грн, крім того ПДВ 20% - 1276,94 грн, всього з ПДВ 7 661,64 грн (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків, річних, встановлюється тривалістю 5 років (пункт 9.3 договору).
Пунктом 11 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
В подальшому між сторонами підписувались додаткові угоди до договору, якими змінювалась ціна газу та тариф на транспортування природного газу.
На виконання умов договору продавець у січні - грудні 2015 року передав, а покупець отримав природний газ в обсязі 160,429 тис. куб.м на загальну суму 1325959,12 грн, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 532 307,77 грн, від 28.02.2015 на суму 223 588,06 грн, від 31.03.2015 на суму 159 679,66 грн, від 31.10.2015 на суму 94 164,85 грн, від 30.11.2015 на суму 117 778,93 грн, від 31.12.2015 на суму 198 439,85 грн.
Вартість вказаного природного газу було сплачена відповідачем частково та з порушенням встановлених договором строків. На час розгляду справи у суді першої інстанції основний борг перед позивачем за поставлений природній газ склав 367 788,77 грн. У зв'язку