Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 671/408/17-ц
провадження № 61-26963св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у березні 2015 року вона із ОСОБА_5 домовилася про виготовлення та монтаж дерев'яних сходів із її матеріалу, а саме: дубових дощок, довжиною - 3,5-4 м, товщиною - 50 см, загальним об'ємом - 3 куб. м. Вартість виготовлення та монтажу сходів складатиме 700,00 дол США, які сплачуються після закінчення роботи. Відповідач зобов'язався виконати роботу із виготовлення сходів та їх монтажу протягом шести місяців. Строк виконання робіт визначений з урахуванням проведення інших будівельних робіт у будинку, без яких монтувати сходи було недоцільно, та необхідності підсушування дощок природнім способом протягом певного часу. Таким чином, між нею та відповідачем укладений договір побутового підряду. На підтвердження факту отримання дощок, з яких мали бути виготовлені сходи, відповідач написав та передав розписку, яка нею втрачена. Матеріал для виготовлення сходів перевезений до відповідача за адресою здійснення ним підприємницької діяльності. Однак, відповідач робіт не виконав та відмовився повернути дошки на її вимогу. Оскільки відповідач протягом обумовленого строку не виконував її замовлення, вона змушена була понести додаткові витрати на придбання дубових дощок загальною вартістю 33 000,00 грн.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд стягнути із відповідача на її користь збитки у розмірі 33 000,00 грн, заподіянні їй внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, та судові витрати.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 33 000,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами укладений усний договір побутового підряду із виготовлення сходів, на виконання якого позивач передала відповідачу 3 куб. м дубових дощок. Відповідач роботу не виконав, що є підставою для стягнення коштів за передані матеріали.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у порушення статті 60 ЦПК України 2004 рокупозивачем не доведено факт досягнення між сторонами усного договору підряду, домовленості щодо істотних умов договору, а також не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем саме 3 куб. м дубових дощок.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вважаючи показання свідків неналежним засобом доказування, не застосував положення статті 866 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка передбачає право замовника доказувати факт укладення договору побутового підряду та його умов за допомогою показань свідків у разі відсутності у замовника документів, які підтверджують укладення договору.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встано