Постанова
Іменем України
18 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 569/15733/17-ц
провадження № 61-43260св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Тимощука О. Я. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Шимківа С. С., Боймиструка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю.
Позовна заява мотивована тим, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 02 квітня 2012 року Першою рівненською державною нотаріальною конторою, він є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Інша 1/2 частка квартири належить його брату - ОСОБА_5
Згідно з технічним паспортом від 08 лютого 2012 року вищевказана квартира є трикімнатною, житлова площа квартири 37,8 кв. м, у тому числі: кімната - 16,6 кв. м, кімната - 11,4 кв. м, кімната - 9,8 кв. м, кухня - 7,5 кв. м, вбиральня - 1,3 кв. м, ванна кімната - 2,9 кв. м, коридор - 10,8 кв. м, дві комори 1,2 кв. м та 0,4 кв. м, балкон - 1,6 кв. м, лоджія - 2,7 кв. м, загальна площа квартири складає 64,1 кв. м. Кімнати у квартирі є ізольованими.
Після оформлення спадщини та виготовлення необхідних документів на частку в спірній квартирі, він неодноразово пропонував відповідачу домовитись щодо порядку користування своїми частками у квартирі, пропонував оформити таку домовленість нотаріально, звернутись до БТІ м. Рівне для розподілу квартири (виділення часток). Всі його пропозиції відповідач ігнорує, чинить перешкоди у користуванні квартирою разом із своєю дружиною - ОСОБА_6, та сином - ОСОБА_7, користується нею, а фактично повністю володіє всією квартирою, мирним шляхом вирішити порядок користування квартирою не бажає.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: йому у користування виділити житлову кімнату площею 16,6 кв. м (кімната № 4 згідно з технічним паспортом) разом із лоджією 2,7 кв. м, вихід на яку здійснюється лише з кімнати площею 16,6 кв. м; у користуванні ОСОБА_5 залишити житлові кімнати площею 9,8 кв. м та 11,4 кв. м (кімнати №№ 5, 9 згідно з технічним паспортом), що складає 21,2 кв. м, а також балкон 2,6 кв. м; у загальному користуванні залишити: кухню - 7,5 кв. м, вбиральню - 1,3 кв. м, ванну кімнату - 2,9 кв. м, коридор - 10,8 кв. м, дві комори 1,2 кв. м та 0,4 кв. м; зобов'язати житлово-будівельний кооператив «Венера» (далі - ЖБК «Венера») розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Встановлено між співвласниками квартири АДРЕСА_1порядок користування наступним чином: виділено ОСОБА_4 у користування кімнату № 4 площею 16,6 кв. м разом із лоджією площею 2,7 кв. м; виділено ОСОБА_5 виділити у користування кімнату № 5 площею 9,8 кв. м та кімнату № 9 площею 11,4 кв. м разом з балконом 2,6 кв. м; кухню площею 7,5 кв. м, вбиральню площею 1,3 кв. м, ванну кімнату площею 2,9 кв. м, коридор площею 10,8 кв. м, дві комори площею 1,2 кв. м та 0,4 кв. м - залишено у загальному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Зобов'язано ЖБК «Венера» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються у квартиру АДРЕСА_1(централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником 1/2 частки спірної квартири, проте сторони домовитись про порядок володіння та користування спільним майном не можуть, тому суд визначив порядок користування квартирою, не порушуючи інтереси співвласників, врахувавши загальну та житлову площу спірної квартири. При цьому суд вважав за можливе зобов'язати ЖБК «Венера»провести розподіл особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2018 року в частині зобов'язання ЖБК «Венера» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються у квартиру АДРЕСА_1, відповідно до встановленого порядку користування квартирою, а також в частині розподілу судових витрат скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 320 грн на відшкодування судових витрат.
У решті - рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг та залишаючи у решті рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що суд може зобов'язати до вчинення певних дій лише сторону у справі, а тому, зобов'язуючи ЖБК «Венера» провести розподіл рахунків, суд першої інстанції порушив вимоги щодо з'ясування обставин справи на засадах змагальності і ухвалив рішення з приводу прав та обов'язків особи, яка не є стороною у справі.
Погоджуючись з висновком суду у решті, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співвласники квартири, не дійшли згоди щодо порядку користування нею, а запропонований позивачем варіант порядку користування є найбільш наближеним до ідеальних часток сторін й права відповідача не порушує.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати заочне рішення суду першої інстанції й постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги, розподілу судових витрат та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 569/15733/17-ц з Рівненського міського суду Рівненської області, зупинено виконання заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2018 року та постанови Апеляційного суду Рівненської області від 09 серпня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував його заяву про відкладення розгляду справи та дійшов передчасного і необгрунтованого висновку про розгляд справи за його відсутності, оскільки він завчасно повідомив суд про неможливість прибуття на судове засідання 09 серпня 2018 року та просив про його відкладення, що призвело до порушення вимог статті 43 ЦПК України.
Також суд апеляційної інстанції дійшов необгрунтованого висновку про відшкодування судових витрат у розмірі 320,00 грн, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того, суд першої інстанції поспішно та необгрунтовано виніс заочне рішення від 14 лютого 2018 року, поза увагою залишив доводи зустрічної позовної заяви та фактично обмежив його право доступу до правосуддя.
Судами були зроблені поспішні та необгрунтовані висновки щодо визначення порядку користування квартирою і всупереч вимогам статті 52 ЦПК України не були залучені до участі у справі ОСОБА_6, яка зареєстрована та постійно проживає у спірній квартирі разом із малолітнім сином - ОСОБА_7.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що заочне рішення у не скасованій частині та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02 квітня 2012 року ОСОБА_4 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5). Інша 1/2 частка зазначеної квартири належить ОСОБА_5
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, спірна квартира є трикімнатною, житлова площа квартири 37,8 кв. м, у тому числі: кімната 16,6 кв. м, кімната 11,4 кв. м, кімната 9,8 кв. м, кухня 7,5 кв. м, вбиральня 1,3 кв. м, ванна кімната 2,9 кв. м, коридор 10,8 кв. м, дві комори 1,2 кв. м та 0,4 кв. м, балкон