Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 705/2078/16-ц
провадження № 61-27216св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Ювшина В. І., Гончар Н. І., Пономаренка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 листопада 2013 року він разом з дочкою ОСОБА_6 пас корів та о 17 год 15 хв гнав їх до с. Кочержинці із правої сторони узбіччя. Коли до села залишилося приблизно 450 м, він побачив як зі сторони монастиря у сторону с. Кочержинці на великій швидкості їде автомобіль ВАЗ 217030, державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого ОСОБА_5 не вибрав безпечну швидкість руху для проїзду повз корів та здійснив наїзд на одну із корів, завдавши їй травми, несумісної із життям.
Працівники Державної автомобільної інспекції, які приїхали на місце пригоди, склали протокол про адміністративне правопорушення не на водія автомобіля ВАЗ 217030, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_5, а на нього.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2013 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана постанова суду оскаржена ним в апеляційному порядку і постановою Апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2014 року скасована, а провадження у справі закрито за відсутність складу адміністративного правопорушення.
Травмуванням корови у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), внаслідок чого корова померла, відповідач завдав йому майнової шкоди у розмірі 14 900,00 грн. Крім того, знищенням майна йому також заподіяна і моральна шкода.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь 14 900,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та понесені судові витрати.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щопозивач не довів, що ОСОБА_5 знищив його майно, а саме збив корову, яка померла, та є винною особою, яка має відповідати за шкоду, завдану при експлуатації джерела підвищеної небезпеки.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 14 900,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач довів наявність заподіяної йому майнової шкоди та її розмір, тоді як відповідачем не доведено, що заподіяння шкоди відбулося внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Внаслідок незаконних дій відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, розмір відшкодування якої із урахуванням засад розумності та справедливості складає 2 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників у справі
У липні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що доводи позивача про те, що корова загинула внаслідок ДТП не підтвердженні належними доказами. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що корова є його приватною власністю, що вона була тільною, а також того, що відповідач є винним у завданні йому майнової та моральної шкоди.
У жовтні 2017 року від ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що на позивача покладено обов'язок довести завдання йому шкоди та її розмір, а відповідач може бути звільнений від відповідальності лише при доведені ним обставин, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є вла