Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
судова справа № 756/5682/16-к
провадження № 51-489км18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Ємця І. І.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12016100050003108 від 26 березня
2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Саратова Російської Федерації, жителя
АДРЕСА_1), раніше судимого за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23 грудня 2002 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 152 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 4 дні обмеження волі за період із 26-го по 28 березня 2016 року.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 26 березня 2016 року приблизно о 03:30 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1) в ході спільного вживання алкогольних напоїв під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків двічі вдарив ОСОБА_2 дерев'яною дошкою по голові, внаслідок чого останньому було завдано тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 19 липня 2017 року залишив без зміни вирок місцевого суду.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду постановою від 22 березня 2018 року касаційну скаргу прокурора задовольнив частково, скасував ухвалу апеляційного суду
від 19 липня 2017 року й призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Підставою для скасування рішення стало те, що цей суд не дав належної оцінки доводам прокурора про м'якість призначеного покарання, зокрема щодо безпідставного призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням положень ст. 69 цього Кодексу.
У результаті нового розгляду кримінального провадження Апеляційний суд
м. Києва задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок районного суду від 16 червня 2016 року в частині призначеного покарання та ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України(в редакції Закону України від 26 листопада
2015 року № 838-VIIІ) зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 26-го по 28 березня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, ухвалив зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання відбуте ним покарання у виді обмеження волі за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року з 31 серпня 2017 року
по 11 квітня 2018 року з розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до нього положення статей 69, 69-1 КК України.
На думку засудженого, відбування ним двох різних видів покарань в одному кримінальному провадженні суперечить положенням ст. 61 Конституції України та ч. 1 ст. 19 КПК України.
Крім того, засуджений ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі повною мірою не врахував усіх обставин кримінального провадження, даних про його особу й думки потерпілого щодо виду та розміру покарання і безпідставно ухвалив свій вирок, яким призначив покарання, явно несправедливе через суворість.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1, висловивши свої доводи, просив задовольнити касаційну скаргу й пом'якшити призначене апеляційним судом покарання; прокурор вважав, що доводи засудженого в касаційній скарзі є безпідставними, а вирок апеляційного суду - законним та обґрунтованим.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК Ук