Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 761/23426/16-ц
провадження № 61-12118св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 24 жовтня 2017 року в складі судді Осаулова А. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик»), третя особа - ОСОБА_5, про визнання неправомірним нормативно-правових актів в частині включення до переліку пов'язаних із банком осіб керуючого відділенням і асоційованих з ним фізичних осіб.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що постановами правління ПАТ «КБ «Хрещатик» затверджено перелік пов'язаних з банком осіб, її визнано пов'язаною з ПАТ «КБ «Хрещатик» особою. Зазначає, що статус пов'язаної з банком особи має певні обмеження, зокрема, неможливість отримання відшкодування власних заощаджень згідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на загальних умовах. Фонд не відшкодовує кошти розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних. У разі ліквідації банку вимоги кредиторів, які є пов'язаними особами банку, задовольняються лише з дев'ятою чергою.
На підставі викладеного ОСОБА_4 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати неправомірним постанови правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 28 травня 2015 року № 1087, від 09 червня 2015 року № 1170, від 09 липня 2015 року № 1468, від 28 липня 2015 року № 1639, 07 серпня 2015 року № 1776, від 09 вересня 2015 року № 1980, від 07 жовтня 2015 року № 2231, від 06 листопада 2015 року № 2457, від 07 грудня 2015 року № 2663, від 11 січня 2016 року № 7, від 08 лютого 2016 року № 156, від 09 березня 2016 року № 374, від 04 квітня 2016 року № 565 «Про затвердження переліку пов'язаних із банком осіб» та пункт 1.3 наказу голови правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 04 квітня 2016 року № 316 з додатком № 1 в частині включення керуючого Садовським відділенням ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_4 та асоційованих із ним фізичних осіб - ОСОБА_5 до «Переліку пов'язаних із банком осіб».
У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ «КБ «Хрещатик» про визнання неправомірним нормативно-правових актів в частині включення до переліку пов'язаних із банком осіб керуючого відділенням і асоційованих з ним фізичних осіб.
Позовна заява ОСОБА_5 мотивована тим, що постановами правління ПАТ «КБ «Хрещатик» затверджено перелік пов'язаних з банком осіб, її визнано пов'язаною з ПАТ «КБ «Хрещатик» особою. Включення ПАТ «КБ «Хрещатик» її до переліку пов'язаних з банком осіб суттєво вплинуло на обсяг прав позивача у зв'язку із наявністю певних обмежень, а саме неможливість отримання відшкодування розміщених у банку особистих заощаджень згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на загальних умовах.
На підставі викладеного ОСОБА_5 просила визнати неправомірними постанови правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 28 травня 2015 року № 1087, від 09 червня 2015 року № 1170, від 09 липня 2015 року № 1468, від 28 липня 2015 року № 1639, від 07 серпня 2015 року № 1776, від 09 вересня 2015 року № 1980, від 07 жовтня 2015 року № 2231, від 06 листопада 2015 року № 2457, від 07 грудня 2015 року № 2663, від 11 січня 2016 року № 7, від 08 лютого 2016 року № 156, від 09 березня 2016 року № 374, від 04 квітня 2016 року № 565 «Про затвердження переліку пов'язаних із банком осіб» в частині включення асоційованої із керуючим Садовським відділенням ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_4 фізичної особи ОСОБА_5 до «Переліку пов'язаних із вказаним банком осіб».
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року в задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що керівник відділення банку відповідно до чинного законодавства України відноситься до пов'язаних з банком осіб, тому керівник Садовського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_4 була правомірно включена до переліку пов'язаних із банком осіб.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що працюючи керівником відокремленого відділення банку, позивач відповідно положень Закону України «Про банки та банківську діяльність» відноситься до пов'язаних з банком осіб, а його близькі родичі до асоційованих осіб.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2016 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем з порушенням встановленого порядку, віднесено позивача та його близьких родичів до переліку пов'язаних з банком осіб. Відкриття Садовського відділення проведено з порушенням закону. Судами невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Суди не дослідили зібрані у справі докази.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
29 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 20 жовтня 2014 року перебуває на посаді керуючого Садовського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик».
З 05 квітня 2016 року до ПАТ КБ «Хрещатик» була введена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, а з 06 червня 2016 року - на його