1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

14 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 212/3476/16-ц

провадження № 61-2430св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

треті особи: Управління з питань реєстрації Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю керуюча компанія «ДОМКОМ»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року в складі судді Борис О. Н., додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року в складі судді Борис О. Н. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Управління з питань реєстрації Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю керуюча компанія «ДОМКОМ», про визнання дій незаконними.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. Ініціативною групою мешканців цього будинку організовано та проведено установчі збори для створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ). Вважає, що при проведенні установчих зборів відповідачами було порушено вимоги статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки ініціативною групою в письмовому вигляді не направлено повідомлення про проведення установчих зборів всім власникам будинку, обмежившись оголошенням про проведення загальних зборів, яке не всі мешканці будинку мали змогу прочитати. Крім того, член ініціативної групи ОСОБА_6 не є власником квартири в указаному будинку. Вважає, що наведені порушення призвели до незаконного створення ОСББ, чим порушено її право.

На підставі викладеного ОСОБА_4 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати дії ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5 незаконними; визнати недійсним та скасувати рішення у вигляді протоколу № 1 засідання ініціативної групи від 15 березня 2016 року та рішення у вигляді протоколу № 1 установчих зборів про створення ОСББ № 33, розташованого на вул. Кропивницького у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, від 04 червня 2016 року; визнати недійсними установчі документи ОСББ «Кропивницького-33»; ліквідувати шляхом примусового розпуску ОСББ «Кропивницького-33» у вказаному будинку.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСББ «Кропивницького-33» створене та зареєстроване з дотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством України, жодних прав позивача в результаті створення об'єднання порушено не було.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2 933 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не вирішено питання про судові витрати, які документально підтверджено. Відповідачем надано обґрунтований розрахунок витрат на правову допомогу, який узгоджується з вимогами Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відповідачами дотримано порядок повідомлення власників будинку. ОСОБА_8 надала повноваження чоловіку ОСОБА_6 діяти від її імені та в подальшому схвалила його дії щодо створення ініціативної групи та участі у загальних зборах від її імені як власника 1/2 частки квартири АДРЕСА_2, тому вказане представництво не призвело до порушення законодавства щодо утворення ОСББ. Рішення на зборах співвласниками багатоквартирного будинку 04 червня 2016 року прийняті шляхом поіменного голосування простою більшістю голосів. На цих зборах були присутні 58 осіб (яким належить 60,17 % загальної площі квартир) з 95 осіб (загальної кількості співвласників квартир цього будинку).

Також апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду в частині розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ініціативна група та, відповідно, ОСББ не були створені власниками будинку АДРЕСА_1. ОСББ «Кропивницького-33» створене з порушенням законодавства. Суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача витрати на правову допомогу, оскільки ОСОБА_10 не мав права приймати участь у справі як представник відповідача.

У грудні 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подали до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що ОСББ «Кропивницького-33» створене відповідно до вимог законодавства, що підтверджується зібраними у справі доказами. Позивач не вказала, яке її право порушено діями відповідачів. Позивача було повідомлено рекомендованим листом про збори та вона сама вказувала, що бачила оголошення про ці збори. Витрати на правову допомогу підтверджені квитанціями, договором та розрахунком.

19 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що з метою створення ОСББ на АДРЕСА_1 створено ініціативну групу у складі ОСОБА_5 (власник

................
Перейти до повного тексту