Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № № 487/1575/17
провадження № 61-3913св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Коломієць В. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.
Позовна заява мотивована тим, що з 2007 року вона працює на посаді старшої сестри медичного відділення загальної хірургії Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради. Відповідно до наказу виконуючого обов'язки головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради від 13 березня 2017 року їй оголошено догану за неналежне виконання завдань та обов'язків, передбачених пунктом 2.2 Посадової інструкції сестри медичної старшої хірургічного відділення, а саме за несвоєчасну розробку графіків роботи медсестер структурного підрозділу, не здійснення належної розстановки та використання кадрів, не виконання розпорядження завідувача відділення щодо надання таких графіків та їх узгодження.
Вважає, що даний наказ підлягає скасуванню, оскільки вона не порушувала трудову дисципліну та належним чином та в повному обсязі виконувала свої посадові обов'язки.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просила скасувати наказ від 13 березня 2017 року виконуючого обов'язки головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.».
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2017 року (у складі судді Біцюк А. В.) позов задоволено.
Скасовано наказ від 13 березня 2017 року виконуючого обов'язки головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 оголошено догану за відсутності іі вини у порушенні посадової інструкції, тому наявні правові підстави для скасування цього наказу.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскаржуваний наказ від 13 березня 2017 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4 був правомірно виданий відповідно до приписів трудового законодавства щодо процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 не виконано покладені на неї обов'язки, оскільки конкретного строку складання старшою медсестрою графіку не встановлено.
Також, відповідачем не доведено факту існування розпоряджень завідувача відділенням загальної хірургії щодо покладання на старшу медсестру відділення обов'язку надання графіків, узгоджених належним чином головою профспілкового комітету, заступнику головного лікаря з економічних питань для перевірки.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у березні 2018 року до Верховного Суду, Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради зазначала, що посилання позивача у касаційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки в своїй діяльності ОСОБА_4 зобов'язана керуватись Посадовою інструкцією сестри медичної старшої хірургічного відділення, де вказані її усі посадові обов'язки як медсестри.
Відповідно до пункту 2.2 цієї Посадової інструкції сестра медична старша розробляє та затверджує графік роботи медсестер структурного підрозділу, здійснює належну розстановку та використання кадрів, організовує їх працю. З такою Посадовою інструкцією ОСОБА_4 ознайомлена, нею вона підписана. Відповідно, підстави вважати, що позивачу були невідомі її посадові обов'язки, відсутні.
Щодо наказу № 279-л, про який зазначає в касаційній скарзі позивач, він не має відношення до розгляду даної справи, оскільки стосується не старших сестер, а завідувачів відділеннями та керівників структурними підрозділами. Існування вказаного наказу не встановлює і не спростовує обов'язку ОСОБА_4 як медичної сестри старшої складати, затверджувати та подавати графіки роботи медсестер структурного підрозділу - відділення загальної хірургії.
12 березня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що 11 січня 2006 року наказом головного лікаря обласної лікарні ОСОБА_4 прийнято по переводу з міської лікарні № 3 на посаду перев'язувальної медсестри відділення судинної хірургії та мікрохірургії обласної лікарні.
Згідно з наказом № 73-к від 14 січня 2013 року ОСОБА_4 - сестру медичну операційну по наданню невідкладної медичної допомоги відділення загальної хірургії, з 15 січня 2013 року переведено на посаду старшої сестри медичної цього ж відділення.
В своїй діяльності особа, яка займає зазначену посаду, зокрема, керується Посадовою інструкцією сестри медичної старшої хірургічного