РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2019 року
Київ
справа №9901/721/18
адміністративне провадження №П/9901/721/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконним та скасування рішення,
секретар судового засідання Савченко А.А.,
позивач ОСОБА_5
представник відповідача Погребняк С.П.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_5 02.08.2018 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 21.06.2018 № 248дп-18 про притягнення прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим.
Свою позицію позивач обґрунтовує такими аргументами:
вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2018 про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_9 та прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України не міг бути покладений в основу оскаржуваного рішення про застосування дисциплінарного стягнення, оскільки розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 проводився на підставі скерованої до Васильківського міськрайонного суду Київської області угоди про визнання винуватості, окрім того, сторонами у вказаному кримінальному провадженні є лише обвинувачена, захисник, прокурор; у вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області описується роль позивача у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, однак обвинувачення щодо позивача в межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 не було предметом судового розгляду, факти можливої злочинної діяльності позивача не встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили;
Кваліфікаційна дисциплінарна комісія прокурорів всупереч вимогам пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не обґрунтувала мотиви, з яких прийняла рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, не зазначила негативні наслідки та обставини, що вплинули на обрання виду дисциплінарного стягнення, та надала значення обставинам, які описані у вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2018, які не стосуються справи, не навела будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність в діях позивача складу будь-якого дисциплінарного проступку, не вказала, який саме дисциплінарний проступок вчинено позивачем, в чому полягає незаконність дій та чому до позивача застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення;
Комісія всупереч вимогам пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України порушила право позивача на участь у процесі; позивач не мав можливості 21.06.2018 бути присутнім на засіданні Комісії, про що завчасно попередив та надіслав клопотання про перенесення засідання, та був позбавлений можливості надати пояснення з приводу обставин, викладених у висновку, ставити питання іншим учасникам, заявляти клопотання, наводити обставини та подавати докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо;
Комісія всупереч вимогам пункту 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України прийняла непропорційне рішення; всупереч вимогам частини третьої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» невмотивовано виключила можливість накладення іншого виду дисциплінарного стягнення на позивача, яке є найбільш суворим видом дисциплінарної відповідальності, не зазначила обставин щодо встановлених негативних наслідків, зумовлених дисциплінарним проступком;
дисциплінарне провадженні підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу дисциплінарного проступку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:
рішення про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується виключно на самостійних правових підставах; Комісія приймає рішення на підставі будь-яких доказів; висновок, складений за результатами перевірки доводів дисциплінарної скарги та рішення Комісії, ґрунтується на матеріалах службового розслідування, матеріалах, зібраних під час проведення перевірки, а також на окремих матеріалах кримінального провадження;
Комісія не порушила принципу презумпції невинуватості особи, під час розгляду дисциплінарної скарги та прийняття оскаржуваного рішення члени Комісії не висловлювалися щодо вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки його вина не встановлена вироком суду;
Комісія прийняла рішення з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття; ОСОБА_5 неодноразово повідомлявся про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку: 11.12.2017, 28.12.2017, 22.03.2018, останній раз 08.06.2018 повідомлявся про розгляд зазначеного висновку 21.06.2018, однак не скористався своїм правом з'явитися на засідання, давати пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для розгляду питання; позивач 21.06.2018 надав Комісії повторне повідомлення про неможливість з'явитися через хворобу, однак Комісія вирішила розглянути питання за його відсутності, спираючись на положення пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», якими передбачено можливість розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора без цього прокурора, належним чином повідомленого, за умови його повторної неявки;
оскаржуване рішення прийнято з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, та з метою, на досягнення якої воно спрямовано; розгляд відбувся на засадах змагальності, зокрема позивач мав право надати ґрунтовні пояснення з приводу фактів, викладених у висновку члена Комісії, однак цим правом не скористався та пояснення до Комісії не надав;
Комісія наділена дискреційним повноваженням на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку;
Комісія встановила, що ОСОБА_5 вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, і такі дії полягали у протиправних позаслужбових стосунках - використанні прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов'язаних з цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, а також допустив одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з підпунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Верховний Суд ухвалою від 30.08.2018 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17.09.2018 о 15.00 год. Судове засідання 17.09.2018 суд відклав на 05.11.2018 о 14.00 год. У судовому засіданні 05.11.2018 о 15.00 год. суд оголосив перерву до 26.11.2018, 17.00 год. Судове засідання 26.11.2018 суд відклав на 17.12.2018 о 16.00 год. у зв'язку з неявкою позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи. У судовому засіданні 17.12.2018 суд оголосив перерву до 18.02.2019, 12.00 год.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
ОСОБА_5 з липня 2012 року обіймав в органах прокуратури прокурорсько-слідчі посади. На посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5 призначений наказом прокурора Київської області від 14.06.2016 № 362к.
Прокурор Київської області 06.10.2017 подав до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу стосовно прокурора ОСОБА_5
У скарзі зазначені відомості про наявність у поведінці прокурора ознак дисциплінарного проступку.
У ході службового розслідування установлено, що в провадженні слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження № 42017000000002432 від 28.07.2017 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища). З огляду на обставини, установлені в ході досудового розслідування кримінального провадження, на факт затримання ОСОБА_5 та повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, за наслідками службового розслідування викладено висновок про те, що ОСОБА_5 в порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 19, частин першої та другої статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, допустив грубе порушення правил прокурорської етики, оскільки проігнорував етичні норми, які є основоположними нормами поведінки прокурора, що підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури та держави в цілому та має наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади та провокує соціальні конфлікти. Прокурор своїми діями недотримався обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, та допустив прояви корупційних вражень, використовуючи своє службове становище, вступив у позаслужбові стосунки, скомпрометував звання прокурора, зашкодив репутації та авторитету прокуратури, викликав негативний суспільний резонанс, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Ковальчук О.М. рішенням від 24.11.2017 № 658дс-17 відкрив дисциплінарне провадження щодо прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5, 08.12.2017 - підготував висновок про наявність дисциплінарного проступку та необхідність притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів направила прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5 повідомлення від 11.12.2017 № 11/2/4-658до-275дп-17-4515вих-17 про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора на засіданні 20.12.2017 о 10.00 год. Позивач у листі від 19.12.2017 повідомив Комісію про несвоєчасне отримання повідомлення про засідання. Згідно з витягом з протоколу від 20.12.2017 № 24 Комісія відклала розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку.
Комісія направила прокурору ОСОБА_5. повідомлення від 12.03.2018 № 11/2/1-5211вих-18 про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора на засіданні 04.04.2018 о 10.00 год. Позивач у листі від 03.04.2018 повідомив Комісію про те, що перебуває на лікуванні, та просив не проводити розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку.
Комісія направила прокурору ОСОБА_5. повідомлення від 08.06.2018 № 11/2/1-7266 вих-18 про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора на засіданні 21.06.2018 о 10.00 год. Позивач у листі від 20.06.2018 повідомив Комісію про те, що перебуває на лікуванні, та просив не проводити розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів рішенням від 21.06.2018 № 284дп-284дп-18 притягнула прокурора ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.
Комісія у рішенні зазначила обставини, зафіксовані у документах, складених у кримінальному провадженні № 42017000000002432, які полягають у тому, що ОСОБА_5, працюючи на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, висловив вимогу ОСОБА_11 передати йому неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США за сприяння у вирішенні питання про призначення брату останнього - ОСОБА_12, який є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12017110140000706 за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України, покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі, на що ОСОБА_11 погодився. Також ОСОБА_5 залучив до вчинення кримінального правопорушення свою знайому ОСОБА_9 та повторно висунув ОСОБА_11 вимогу про передачу неправомірної вигоди вже в сумі 5000 доларів США та вказав на необхідність передачі вказаних грошових коштів через ОСОБА_9, яка і одержала від ОСОБА_11 для ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 104 000 грн.
Також Комісія встановила, що із кримінального провадження № 42017000000002432 виділено в окреме провадження та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42018000000000096 кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України. Васильківський міськрайонний суд Київської області вироком від 06.02.2018 затвердив угоду від 09.01.2018 про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України та обвинуваченою ОСОБА_9
З огляду на зазначені вище обставини, а також на висновок службового розслідування, в ході якого підтверджено факт грубого порушення прокурором правил прокурорської етики, Комісія рішенням від 21.06.2018 № 284дп-18 притягнула ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Згідно зі статтею 44 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Частина друга статті 45 цього Закону передбачає, що право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Відповідно до частини четвертої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
Частина 10 статті 46 цього Закону передбачає, що член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 11 статті 46 цього Закону висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Згідно з частиною першою статті 47 цього Закону розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи.
Відповідно до частини третьої статті 47 цього Закону висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, визначених цією нормою.
Згідно з частиною третьою статті 47 цього Закону висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з'явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
У частині четвертій статті 47 цього Закону передбачено, що прокурор, який не братиме участі в засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 47 цього Кодексу розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплін