ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №804/11275/13-а
адміністративне провадження №К/9901/2639/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 (суддя - Царікова О.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 (колегія суддів: головуючий суддя - Уханенко С.А., судді - Богданенко Ш.Ю., Дадим Ю.М.)
у справі №804/11275/13-а
за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2013 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) під час проведення перевірки позивача та про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494 435 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про завищення Товариством суми від'ємного значення податку на додану вартість, неправильно при цьому застосувавши положення статті 102 Податкового Кодексу України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.12.2012 №0000758811 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494 435, 00грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.
Підприємство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 відкрито касаційне провадження.
10.01.2018 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2012 року, ДПІ складено акт від 21.12.2012.
В акті викладено висновок контролюючого органу про порушення Підприємством:
- п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 розділу II Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 494 435 грн.
На цій підставі ДПІ 29.12.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 494 435 грн.
Не заперечуючи наявність у позивача документально підтверджених доказів сплати під час здійснення господарської діяльності у 2009 році податку на додану вартість у розмірі 494 435 грн., свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового