П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 825/730/16
Провадження № 11-934апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу військової частини польова пошта В0941 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (суддя Житняк Л. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (судді Кучма А. Ю., Аліменко В. О., Безименна Н. В.) у справі № 825/730/16 за позовом військової частини А1048 (в особливий період - польова пошта В0941; далі - військова частина) до ОСОБА_3 про відшкодування збитків державі, спричинених нестачею майна, та
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року військова частина звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просила стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача матеріальні збитки в розмірі 20 тис. 179 грн 62 коп., зумовлені нестачею майна - автомобільної техніки, що перебувала на відповідальному зберіганні (утриманні) ОСОБА_3
Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, відмовив у відкритті провадження за вказаним позовом з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, військова частина подала касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що оскаржувані ухвали винесено з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої особою державі під час проходження військової служби, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, встановленому КАС України. При цьому Козелецький районний суд Чернігівської області закрив провадження в цивільній справі № 2508/5524/12 за аналогічними позовними вимогами військової частини до ОСОБА_3, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 27 червня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01 серпня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 вересня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України, оскільки предметом перегляду є ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
Відповідач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надіслав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність її задоволення.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 у період з 1995 року по 2007 рік проходив військову службу у Збройних Силах України.
Відповідач звільнений з лав Збройних Сил України наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28 грудня 2007 року № 1496, а наказом командира військової частини А1048 від 03 березня 2008 року № 45 виключений зі списків особового складу військової частини та направлений для постановки на військовий облік до Олександрівського ОМВК Кіровоградської області.
13 лютого 2008 року на підставі проведеного розслідування по факту нестачі комплектуючих частин автомобільної техніки командиром військової частини А1048 видано наказ № 461 «Про відшкодування шкоди, заподіяної державі».
У цьому наказі зазначено, що з вини ОСОБА_3 виникла нестача матеріальних засобів, які перебували під відповідальним зберіганням у відповідача, а саме: комплектуючих причепу 2-ПН-2 (СМЗ-710В), комплектуючих причепу 2-П-5 (ГКБ 817 в/п 60-86), комплектуючих шести причепів Е-5, комплектуючих причепу 1-П-1, 5 (ОАР-2), комплектуючих причепу І-П-2,5 (ВГ 1500), у зв'язку з чим ОСОБА_3 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму 24 тис. 206 грн 10 коп.
Згідно з довідкою від 15 квітня 2016 року залишок непогашеної ОСОБА_3 заборгованості складає 20 тис. 179 грн 62 коп.
26 червня 2012 року військова частина звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з метою захисту прав та інтересів держави в особі військової частини.
Козелецький районний суд Чернігівської області ухвалою від 18 вересня 2012 року закрив провадження в цивільній справі № 2508/5524/2021 на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, а саме у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, Чернігівський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що оскільки спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного