Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 639/5960/17
Провадження № 14-513 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В.С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство (далі також - ПАТ) «Банк Михайлівський», про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 квітня 2018 року, постановлену суддею Гаврилюк С. М., і постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 травня 2018 року, прийняту колегією суддів у складі Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_3,
відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ПАТ «Банк Михайлівський».
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 6 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1.1. Визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невключення інформації про відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім'я позивача рахунок НОМЕР_1 на 50 000,00 грн до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
1.2. Зобов'язати відповідача внести зміни до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, включивши інформацію про позивача;
1.3. Стягнути з відповідача 50 000,00 грн.
2. Мотивував позов такими обставинами:
2.1. 12 жовтня 2015 року позивач уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», а 11 квітня 2016 року -з Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір № 980-032-000219231 «Суперкапітал» з виплатою процентів щомісячно, за яким позивач передав зазначеному товариству кошти у сумі 50 000,00 грн.
2.2. 19 травня 2016 року ТзОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» достроково повернуло кошти на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», включаючи відсотки.
2.3. На підставі рішення Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавча дирекція Фонду цього ж дня прийняла рішення № 812 про запровадження з 23 травня 2016 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
2.4. 12 липня 2016 року Правління НБУ прийняло рішення № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».
2.5. З 15 липня 2016 року почались виплати гарантованої суми вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» і виявилось, що позивач відсутній в реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Останній повідомив позивача про те, що здійснений 19 травня 2016 року переказ коштів від ТзОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» є нікчемним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 4 квітня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі, задовольнивши клопотання Фонду від 14 листопада 2017 року.
4. В описовій частині ухвали суд вказав, що позивач просить суд:
4.1. Визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невключення інформації про відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім'я позивача рахунок НОМЕР_1 на 50 000,00 грн до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
4.2. Зобов'язати відповідача внести зміни до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, включивши інформацію про позивача;
4.3. Стягнути на користь позивача 50 000,00 грн.
5. Суд мотивував ухвалу тим, що невключення рахунку заінтересованої особи до переліку рахунків, за яким вона зможе отримати від Фонду відшкодування коштів за вкладом, а також незгода з рішенням уповноваженої особи Фонду про віднесення правочину до переліку нікчемних зумовлюють публічно-правовий характер спору. Такий спір пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій Фондом, який є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Тому розгляд цього спору має відбуватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
6. 14 травня 2018 року Апеляційний суд Харківської області ухвалив постанову, якою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
7. В описовій частині постанови суд зазначив, що позивач з урахуванням подальших уточнень просив:
7.1. Визнати право на відшкодування за рахунок Фонду 50 000,00 грн банківського вкладу, який розміщений у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунку НОМЕР_1, відкритий на його ім'я IDНОМЕР_2;
7.2. Зобов'язати уповноважену особу Фонду надати Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
7.3. Судові витрати покласти на співвідповідачів;
7.4. Зобов'язати Фонд внести зміни до загального реєстру вкладників шляхом включення інформації про позивача та стягнути на користь останнього 50 000,00 грн;
7.5. Стягнути солідарно з Фонду й уповноваженої особи Фонду на користь позивача: 1 516,00 грн як три проценти річних; інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України; стягнути 555 000,00 грн пені у розмірі трьох процентів вартості послуги за кожен день прострочення повернення вкладу.
8. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Вказав, що Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб; уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані ним повноваження щодо такого гарантування. А тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд застосував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 18 червня 2018 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розглядуз огляду на порушення судами норм процесуального права.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
10. 17 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11. Суд обґрунтував ухвалу тим, що позивач оскаржує ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 травня 2018 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували природу спірних правовідносин, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про те, що спір не пов'язаний із невиконанням умов цивільно-правової угоди та не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.
13. Суди не врахували уточнену заяву від 29 листопада 2017 року про збільшення позовних вимог вимогами, які за змістом не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
14. Застосування апеляційним судом висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, є помилковим, оскільки у ній відсутня рекомендація щодо розгляду справи за правилами саме цивільного судочинства.
(2) Позиція інших учасників справи
15. У вересні 2018 року ПАТ «Банк Михайлівський» подало відзив на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення, оскільки спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та щодо затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Мотивує доводи висновками Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 і від 6 червня 2018 року у справі № 804/15159/15.
16. Фонд відзив на касаційну скаргу не подав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(1.1) Щодо юрисдикції суду
17. Пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час закриття провадження у справі, передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі). Близький за змістом припис закріплений у пункті 1 частини першої статті 19 КАС України у редакції, чинній на час закриття провадження у справі.
20. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.
21. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15). Близький за змістом припис закріплений і в частині першій статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій.
22. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
23. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також - Закон)установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, НБУ, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
24. Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
25. Згідно з частиною другою статті 6 Закону Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
26. Перелік функцій, що їх виконує Фонд, наведений у частині другій статті 4 Закону, згідно з якою Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, з