Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 128/2591/16-ц
провадження № 61-7309св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В.І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28 серпня 2017 року у складі судді Ганкіної І. А. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Денишенко Т. О., Медяного В. М.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є його рідними сестрами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_10, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - батько ОСОБА_11, який за життя склав заповіт на його (позивача) користь.
Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 3,22 га на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дві земельні ділянки площею по 0,2500 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, а також на майновий пай в розмірі 6 177 грн у пайовому фонді майна сільськогосподарського орендного підприємства «Мир» села Степанівка Вінницького району Вінницької області.
Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, у задоволенні якої йому було відмовлено, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності спадковий будинок належить до категорії колгоспного двору, головою якого був за життя ОСОБА_11, однак установити з наданого документа розмір частки, що належала йому за життя, неможливо. Крім того, на державних актах про право власності містяться рукописні написи.
У свідоцтві про право особистої власності на будинковолодіння від 02 червня 1989 року, виданому на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької районної Ради народних депутатів від 19 травня 1988 року № 128, вказано, що будинок АДРЕСА_1 належить до категорії колгоспного двору, членами якого є батьки ОСОБА_11 (голова колгоспного двору) та ОСОБА_10
Зазначав, що відповідно до записів погосподарської книги ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 станом на 15 квітня 1991 року були зареєстровані у даному колгоспному дворі, однак права на частку у майні когоспного двору не набули, оскільки більше трьох років підряд своєю працею і коштами не брали участі у веденні спільного господарства колгоспного двору.
Ураховуючи наведене, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_11 на все вищевказане спадкове майно.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом від 23 жовтня 2012 року після смерті батька ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, на таке майно:
- 5/12 часток (1/2 та 1/8 частки) житлового будинку «А», веранди «а», загальною площею 76,3 кв. м, житловою площею 53,8 кв. м, сараю-літньої кухні «Б», погребу з шиєю «П», огорожі № 1, воріт № 2, хвіртки № 3, жомової ями № 4, криниці № 5, що розташовані на АДРЕСА_1;
- земельну ділянку площею 3,22 га на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_11 на підставі державного акту від 27 червня 2003 року серії НОМЕР_1;
- земельну ділянку площею 0,2500 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_11 на підставі державного акту від 30 листопада 2012 року серії НОМЕР_3, виданого на підставі рішення Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 15 серпня 2012 року;
- земельну ділянку площею 0,2500 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4, для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_11 на підставі державного акту від 30 листопада 2012 року серії НОМЕР_6, виданого на підставі рішення Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 15 серпня 2012 року.
- майновий пай в розмірі 6 177 грн в пайовому фонді майна сільськогосподарського орендного підприємства «Мир» в селі Степанівка Вінницького району Вінницької області, який належав ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_5.
Суди зробили висновки про наявність підстав для часткового визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_8, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до місцевого суду.
Вважає, що відповідачем у даній справі повинна бути Вінницька державна нотаріальна контора, оскільки саме нотаріус відмовив (не визнав права) позивачеві у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті батька.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні документи про те, що їхні батьки були членами колгоспу. Тому, на переконання заявника, суди, визнаючи за позивачем право власності на 5/12 часток житлового будинку, необґрунтовано прийняли до уваги лише витяг із погосподарської книги.
Позивач не надав свідоцтв і державних актів про право власності на спірне майно.
Суди не дослідили, чи насправді мала місце втрата ОСОБА_4 державного акту на земельні ділянки.
Неправомірними є висновки і про те, що батько ОСОБА_11 був особою з інвалідністю та у зв'язку з цим мав право на обов'язкову частку після смерті матері ОСОБА_10, оскільки судам не були надані підтверджуючі цей факт документи.
Крім того, суди не з'ясували питання щодо обґрунтованості віднесення будинку до суспільної групи господарств колгоспний двір, чи була проведена реєстрація цього домоволодіння та земельних ділянок, чи передавалося заповідачу це майно в натурі.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таки