1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/728/18

Провадження № 11-1210заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Данішевської В. І., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Погребняка С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2018 року (у складі колегії суддів Гриціва М. І., Анцупової Т. О., Берназюка Я. О., Бившевої Л. І., Коваленко Н. О.),

УСТАНОВИЛА:

10 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнатипротиправним і скасувати рішення Комісії від 4 липня 2018 року № 297/дп-18 «Про накладення дисциплінарного стягнення щодо прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3.» (далі - рішення № 297/дп-18), яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку у виді одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), і накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваного рішення, ОСОБА_3 послався на те, що факт його участі в азартній грі спростовано висновками Автозаводського районного суду міста Кременчука у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), який постановою від 23 квітня 2018 року закрив провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Однак Комісія, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, проігнорувала встановлені у зазначеній справі обставини.

Крім того, на переконання позивача, його обізнаність про те, що в кафе, де він був присутній, відбувалася азартна гра покер, не доведена, відповідно у нього як у прокурора не було підстав втручатися в події, які відбувалися в кафе, та вчиняти передбачені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) дії. Позивач також посилався на те, що Комісія вдається до подвійних стандартів, по-різному оцінюючи дії прокурорів у контексті порушення зазначеної статті КПК.

Окрім наведеного, ОСОБА_3 у позові стверджував про незабезпечення Комісією дотримання принципів рівності та змагальності при розгляді дисциплінарної справи, а також незаконність використання копії результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 10 вересня 2018 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3, вказавши на дотримання Комісією процедури розгляду дисциплінарної справи, наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальностіза пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а також обґрунтованість застосування до нього дисциплінарного стягнення у визначеному Комісією виді.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення цього суду та ухвалити нове - про задоволення позову.

Загалом доводи, наведені у скарзі на обґрунтування наявності підстав для скасування рішень Комісії та суду першої інстанції зводяться до: недоведеності участі позивача у забороненій законом азартній грі - покері, його обізнаності про проведення такої гри, як і того, що вона відбувалася у приміщенні бару, куди позивач прийшов поїсти та подивитися футбол; неврахування висновків суду у справі про адміністративне правопорушення щодо відсутності в діях ОСОБА_3 події та складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 181 КпАП (участь в організованих без дозволу азартних іграх); недопустимості використанняу дисциплінарному провадженні інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у зв'язку з порушенням процедури її отримання; недотримання при розгляді справи принципу змагальності та права на захист.

У відзиві на апеляційну скаргу Комісія просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскільки, на її думку, рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_3та представник Комісії підтримали, відповідно, апеляційну скаргу та відзив на неї, надали пояснення, аналогічні наведеним у зазначених процесуальних документах доводам.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи представника Комісії, заслухавши доводи учасників справи, перевіривши її матеріали, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

За пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього Закону прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

За правилами частини першої статті 214 КПК прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З метою визначення основних принципів, моральних нормта правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою, Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, затвердженоКодекс професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс професійної етики), який був чинним на час вчинення позивачем дій, кваліфікованих Комісією як дисциплінарний проступок.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 зазначеного Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу професійної етики).

За правилами частин другої та третьої статті 21 цього Кодексу прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки (частина друга статті 31 Кодексу професійної етики).

У статтях 32, 33 цього Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Частиною першою статті 49 цього Закону передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

За результатами дисциплінарного провадження Комісія може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення (пункт 1 частини четвертої зазначеної статті Закону).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Комісією.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

У ході розгляду справи встановлено, що з 14 грудня 2015 року ОСОБА_3 обіймає посаду прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області.

28 березня 2018 рокувиконувач обов'язків прокурора Полтавської області Легеньковський О. В. подав до Комісії скаргу про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_3

Підставами для подання цієї скарги стали такі фактичні обставини.

Слідче управління Головного управління Національної поліції у Полтавській області (далі - СУ ГУНП у Полтавській області) здійснювало досудове розслідування у межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 1201161700000000688 від 14 лютого 2016 року, за частиною третьою статті 28, частиною першою статті 203-2 Кримінального кодексу України (далі - КК), яке на теперішній час розглядається Автозаводським районним судом міста Кременчука.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з метою вчинення злочинів у сфері грального бізнесу, створив організовану злочинну групу, організував та проводив за участю гравців гру в покер із грошовими ставками.

3 лютого 2018 року приблизно о 17-ій годині 42 хвилини всередині кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться на АДРЕСА_1, працівники поліції провадили обшук у зв'язку з розслідуванням події згаданого вище кримінального провадження за ознаками статті 203-2 КК.

Того самого дня ще до появи працівників поліції з 15-ої години 25 хвилин у приміщенні цього кафе знаходився ОСОБА_3

Події в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» таємно протоколювалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій із використанням технічних відео- та

................
Перейти до повного тексту