Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 127/21307/16-ц
провадження № 61-1381 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С.Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, державне підприємство «Сетам»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Вінницької області у складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., Рибчинського В. П., Шемети Т. М.
від 07 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, треті особи: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк», банк), відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, виконавча служба), державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), про визнання права власності на Ѕ частку приміщення, виключення майна з акту опису та арешту, припинення електронних торгів та зняття майна з реалізації.
Позовна заява мотивована тим, що з 15 жовтня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 31 серпня 2015 року Вінницьким районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_5 на користь
ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитними договорами, складено акт опису та арешту майна, в який включено вбудоване приміщення А, що знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 61,6 кв. м.
Посилаючись на те, що вищезазначене нерухоме майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбано разом з
ОСОБА_5 за спільні кошти під час шлюбу, ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на Ѕ частку спірного приміщення, виключити його з акту опису й арешту майна від 15 жовтня 2015 року, припинити електронні торги, що проводяться ДП «Сетам» та зняти вказане приміщення з реалізації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Венгрин О. О. від 11 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частку вбудованого приміщення А, загальною площею 61,6 кв. м, яке складається з торгового залу 27-1, коридору 27-2, комор 27-3, 27-5, складу 27-4, та знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1. Виключено з акту опису й арешту майна заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 15 жовтня
2015 року (виконавче провадження № 48603074) Ѕ частку вказаного приміщення. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майно, на яке державним виконавцем накладено арешт, є об'єктом спільної сумісної власності сторін у справі, позивач є власником Ѕ його частини, а тому його слід виключити з акту опису та арешту.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» задоволено, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не заявляла вимогу про поділ майна подружжя, не існує правової норми, яка б давала змогу суду без поділу майна подружжя визнавати право власності одного з подружжя на частку в такому майні. Суд першої інстанції не зважив на те, що право спільної сумісної власності припиняється в разі, коли відбувається виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності (стаття 367 ЦК України) або в випадку поділу такого майна
(стаття 372 ЦК України), інших підстав для припинення права спільної сумісної власності законом не передбачено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважав, що вимоги позивача про визнання права власності на Ѕ частину спірного майна задоволенню не підлягають, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам закону. Також вказує, що такого способу захисту порушення права як виключення майна з акту опису та арешту законодавством не передбачено, оскільки відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» захист такого права встановлено у спосіб звернення до суду із позовом власника про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Крім того, ОСОБА_4 є поручителем за кредитними договорами, заборгованість за якими була стягнута судовими рішеннями і яка стала підставою арешту спірного майна. Крім того, постановою державного виконавця було накладено арешт й на все належне позивачу майно. Також спірне нерухоме майно є предметом іпотеки, обтяження за яким зберігає свою чинність і в разі зміни власника майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позов про визнання права власності на частину майна, набутого у шлюбі, є вимогою про поділ майна подружжя, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно залишив його без задоволення. Вимога про виключення з акту опису та арешту спірного майна є належним способом захисту порушеного права, оскільки виключення виконавцем частки майна з такого акту має юридичним наслідком зняття арешту, а тому суд апеляційної інстанції припустився формального порівняння поняття зняття арешту з поняттям виключення майна з акту опису та арешту, відкинувши той факт, що в обох випадках правові наслідки будуть тотожними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з 20 травня 2000 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
17 лютого 2005 року сторони за договором купівлі-продажу придбали вбудоване приміщення А, що знаходиться в житловому будинку по
АДРЕСА_1, загальною площею 61,6 кв. м, яке складається з торгового залу 27-1, коридору 27-2, комор 27-3, 27-5, складу 27-4, яке було зареєстровано за ОСОБА_5
Відповідно до п. 1.3. договору згода іншого з подружжя на укладення цього договору отримана у встановленому законом порядку.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 08 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 31 серпня 2015 року Вінницьким райсудом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОТП Банк» 4 767 787,08 грн заборгованості за кредитними договорами.
15 жовтня 2015 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області складено акт опису та арешту майна боржника ОСОБА_5, в який включено вбудоване приміщення А, що знаходиться в житловому будинку по
АДРЕСА_1, загальною площею 61,6 кв. м.
Відповідно до листа ДП «Сетам» від 18 травня 2016 року спірне нерухоме майно виставлено на електронні торги.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_4 посилалася на те, що