1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


У Х В А Л А

11 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 199/1478/17

Провадження № 14-52 цс 19

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка не має статусу юридичної особи та подала скаргу в інтересах її члена - ОСОБА_3, на бездіяльність Державної казначейської служби (далі також - ДКС) України, Головного управління Державної казначейської служби (далі також - ГУ ДКС) України в Дніпропетровській області з виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ДКС України, Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконною бездіяльністю посадової особи органу прокуратури;

за касаційною скаргою ДКС України на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року і

в с т а н о в и л а:

22 лютого 2018 року Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація»,яка не має статусу юридичної особи, звернулася до суду зі скаргою в інтересах її члена - ОСОБА_3 - позивача у цій справі (далі - скарга). Просила :

- визнати незаконною бездіяльність посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - ДКС України, - у провадженні якої знаходяться виконавчі листи у справі № 199/1478/17, видані Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 24 листопада 2017 року, прийняті і зареєстровані за вхідними № 12-3932 та № 12-3831 щодо невиконання цих виконавчих листів у встановлений законом строк;

- зобов'язати ДКС України усунути порушення прав ОСОБА_3 шляхом негайного перерахування коштів за виконавчими листами у справі № 199/1478/17 у готівковій формі через відділення «Укрпошти» № 82 за місцем проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1;

- зобов'язати ДКС України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію, передбачену частиною першою статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду з 24 листопада 2017 року до моменту фактичного виконання через неперерахування коштів за рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2017 року у справі № 199/1478/17.

Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» мотивувала скаргу так:

- відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчі листи від 24 листопада 2017 року, які видав суд першої інстанції у справі № 199/1478/17, мали бути виконані до 24 лютого 2018 року;

- станом на 24 лютого 2018 року вказані виконавчі листи не виконані;

- бездіяльність посадової особи ДКС України, на виконанні якої знаходяться виконавчі листи від 24 листопада 2017 року у справі № 199/1478/17, істотно порушує право ОСОБА_3, закріплене статтею 41 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і статтею 1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

26 лютого 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою відкрив провадження за скаргою.

12 березня 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська постановив ухвалу, в якій скаргу задовольнив повністю.

Суд вважав, що ОСОБА_3 як стягувач, подаючи виконавчі листи до виконання, виконав усі вимоги закону в частині строків їх подання та надання необхідних документів. Проте ДКС України як боржник всупереч чинному законодавству судове рішення не виконала, а письмово повідомила стягувача про розгляд питання щодо перерахування йому коштів у ІІ кварталі 2018 року після виконання судових рішень, що надійшли раніше виконавчих листів у справі №199/1478/17. ДКС України не надала належних доказів існування перешкод, які заважали вчасному виконанню ухваленого Апеляційним судом Дніпропетровської області 7 листопада 2017 року рішення про стягнення на користь ОСОБА_3 2 000,00 грн і 15,47 грн. Зазначене свідчить про неправомірну бездіяльність щодо виконання цього рішення суду.

Частина перша статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначає, що стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тому вимогу про стягнення компенсації за порушення строків виконання судового рішення слід задовольнити.

18 липня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області прийняв постанову, якою судове рішення першої інстанції залишив без змін.

Мотивував постанову тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, а черговість виконання судових рішень, на яку вказує ДКС України, не є обставиною, що звільняє від обов'язків, покладених чинним законодавством.

У серпні 2018 року ДКС України подала касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги. Вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Мотивує скаргу такими обставинами:

- розділ VII ЦПК України передбачає можливість подання скарги виключно на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Тому суди помилково залучил

................
Перейти до повного тексту