Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 200/5385/17
провадження № 51-6685км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Короля В.В., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Ємця І.І.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 20 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12016040640004556, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 неодноразово судимої, останнього разу - за вироком Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 28 вересня 2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від
20 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2016 року та остаточно до відбування призначено покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 у строк відбування покарання зараховано строк її перебування в УВП № 4 м. Дніпра у зв`язку з участю в судовому розгляді зазначеного кримінального провадження з 25 травня
до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона 28 жовтня
2016 року близько 16:00, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого в ТЦ «Кубометр» на вул. Глінки, 10 у м. Дніпрі, реалізуючи умисел, що виник раптово і був спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, викрала майно, що належить ФОП «ОСОБА_5», на суму 855 грн.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 26 квітня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить змінити судові рішення, а саме зарахувати час її перебування в слідчому ізоляторі з 7 березня 2017 року по 6 квітня 2017 року та з 25 травня 2017 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Ємець І.І. вважав, що касаційна скарга засудженої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Засуджена ОСОБА_1 підтримала свою касаційну скаргу.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як видно зі скарги, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та кваліфікація її дій у скарзі не оспорюються.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Водночас колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне правозастосування при зарахуванні засудженій строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України. Апеляційний суд не звернув уваги на зазначену помилку суду першої інстанції, залишивши своєю ухвалою вирок районного суду без зміни.
Щодо застосування правил зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 зазначила, що зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні
ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України (поліпшує або погіршує його). Закон України від 26 листопада 2015 року
№ 838-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон України № 838-VІІІ), який набрав чинності
24 грудня 2015 року, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні
ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У свою чергу ЗаконУкраїни від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (далі - Закон України
№ 2046-VIII), який набрав чинності 21 червня 20