Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 336/6359/16-ц
провадження № 61-17444св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення Запорізьких міських електричних мереж,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 березня 2017 року у складі судді Суркової В. П. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Воробйової І. А., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2016 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення Запорізьких міських електричних мереж (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії, посилаючись на те, що відповідач проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1 і є споживачем електричної енергії, яку постачає Товариство. 11 березня 2016 року під час перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок було виявлено порушення ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), а саме використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електроенергії. За вказаним фактом було складено акт про порушення від 11 березня 2016 року № 00139204, на підставі якого комісією постачальника розрахована вартість електричної енергії, яка не облікована, в сумі 22 202,63 грн. Враховуючи викладене, ВАТ «Запоріжжяобленерго» просило стягнути з відповідача на свою користь збитки у вказаному розмірі, а також понесені судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електроенергії у сумі 1 500 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, щофакт порушення відповідачем Правил, а саме безоблікове споживання електричної енергії шляхом використання «штучного нуля» підтверджується наданими позивачем доказами та показаннями свідка. Враховуючи майновий стан ОСОБА_1, яка є особою пенсійного віку та отримує незначну пенсію, суд зменшив розмір відшкодування завданої шкоди до 1 500 грн на підставі частини четвертої статті 1193 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» відхилено. Рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»(далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») як правонаступник ВАТ «Запоріжжяобленерго» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 березня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнитиі стягнути з відповідача вартість необлікованої електроенергії в сумі 9 000 грн, а також судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно зменшили розмір відшкодування завданої відповідачем шкоди, оскільки до спірних правовідносин, які є договірними, не може застосовуватися положення частини четвертої статті 1193 ЦК України.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій, врахувавши її матеріальне становище, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди. Положення частини четвертої статті 1193 ЦК України має загальний характер та розповсюджується на всі випадки завдання шкоди фізичною особою, крім випадку, коли шкоди завдано вчиненням злочину. У позовній заяві ВАТ «Запоріжжяобленерго» просило стягнути з неї 22 202,63 грн, які були розраховані на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Поряд з цим у касаційній скарзі Товариство просить стягнути вже 9 000 грн, посилаючись на ту ж саму Методику.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 квітня 2018 року справу № 336/6359/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу Українивід 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають.
Судами встановлено, що на підставі договору про користування електроенергією від 23 грудня 2012 року та особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, постачання якої до її житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснювало ВАТ «Запоріжжяобленерго».
11 березня 2016 року за вказаною адресою представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» проведено перевірку дотримання відповідачем як споживачем вимог Правилта виявлено порушення - використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електроенергії. Фазування приладу обліку змінено «F» у третій клемі. Точка підключення знаходилася на додатково змонтованому контурі заземлення у вигляді арматури та була з'єднана з нульовою колодкою після облікованої внутрішньої домової проводки за допомогою мідного проводу перерізом 2,5 мм при вимкненому післяобліковому нульовому запобіжнику.
За результатами перевірки був складений акт про порушення від 11 березня 2016 року № 00139204, від підписання якого ОСОБА_1 відмовилася.
14 квітня 2016 року відбулося засідання комісії ВАТ «Запоріжжяобленерго» з розгляду факту порушення споживачем ОСОБА_1 Правил, за наслідками якого визначено розмір заподіяної відповідачем Товариству шкоди в сумі 22 202,63 грн, що підтверджується протоколом від 14 квітня 2016 року № 388.
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України «Про електроенергетику» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), Правиламита Методикою.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передба