П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа №826/14370/14
Провадження №11-667апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (судді Кобаль М. І., Карпушова О. В., Кучма А. Ю.) у справі № 826/14370/14 за позовом ОСОБА_3 до Черевківської сільської ради Згурівського району Київської області (далі - Сільрада), Відділу Держземагентства у Згурівському районі Київської області (далі - відділ Держземагентства), третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень і
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Сільради, відділу Держземагентства, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення Держземагентства від 26 лютого 2015 року № РВ-3200114042015, № РВ-3200114032015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
- визнати протиправним та скасувати рішення Сільради від 02 квітня 2008 року № 59-15-V в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 та передачі останній у власність земельної ділянки площею 0,3829 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства.
На обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що 25 грудня 2003 року на підставі рішення Сільради № 53 їй було передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та площею 0,2627 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2. Згідно з актом встановлення на місцевості, погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків користувачу ОСОБА_3 від 26 квітня 2003 року із сусіднім землекористувачем земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_5 було погоджено спільну межу. Цей акт підписано представником Сільради та представником районного відділу земельних ресурсів. Згурівський районний відділ земельних ресурсів висновком від 10 квітня 2004 року погодив та дозволив надати у приватну власність вищевказані земельні ділянки. 28 липня 2004 року позивачу були видані державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,2627 га на АДРЕСА_2 (серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2). 26 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до відділу Держземагентства із заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Відділ Держземагентства рішенням від 26 лютого 2015 року № РВ-3200114042015 відмовив позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення земельного кадастру, а саме: перетин з ділянкою НОМЕР_4, площа співпадає на 0,4171%; перетин з ділянкою НОМЕР_3, площа співпадає на 3,476%. Того ж дня відділ Держземагентства рішенням № РВ-3200114032015 відмовив ОСОБА_3 у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з посиланням на те, що подані документи не відповідають вимогам законодавства і Порядку ведення земельного кадастру, а саме: перетин з земельною ділянкою НОМЕР_3, площа співпадає на 2,403%. Позивачу стало відомо, що Сільрада рішенням від 02 квітня 2008 року № 59-15-V затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам України та передала у власність земельні ділянки, зокрема, ОСОБА_4 - площею 0,3829 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства. На думку позивача, рішення відділу Держземагентства від 26 лютого 2015 року № РВ-3200114042015, № РВ-3200114032015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та рішення Сільради від 02 квітня 2008 року № 59-15-V у вказаній частині є протиправними та підлягають скасуванню.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив у повному обсязі.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог до відділу Держземагентствапро визнання протиправними та скасування рішень від 26 лютого 2015 року № РВ-3200114042015 та № РВ-3200114032015, ОСОБА_3 у касаційній скарзі зазначила, що судом порушено норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку скаржника, в цій частині заявлених позовних вимог відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відділу Держземагентства, яке в межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині.
Рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року про закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до Сільради про визнання протиправним та скасування рішення від 02 квітня 2008 року № 59-15-V в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 та передачі останній у власність земельної ділянки площею 0,3829 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства в касаційному порядку не оскаржено.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 11 липня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
У липні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Сільрада просить суд касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 червня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 червня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України, оскільки предметом перегляду в цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
Відділ Держземагентства відзиву (заперечення) на касаційну скаргу не надіслав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі рішення Сільради від 25 грудня 2003 року № 53 ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельні ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та площею 0,2627 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2.
Згідно з актом встановлення на місцевості, погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків користувачу ОСОБА_3 від 26 квітня 2003 року із сусіднім землекористувачем земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_5 було погоджено спільну межу. Цей акт підписано представником Сільради та представником районного відділу земельних ресурсів.
Згурівський районний відділ земельних ресурсів висновком від 10 квітня 2004 року погодив та дозволив надати у приватну власність вищевказані земельні ділянки.
28 липня 2004 року позивачу були видані державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,2627 га на АДРЕСА_2 (серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2).
26 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до відділу Держземагентства з заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Відділ Держземагентства рішенням від 26 лютого 2015 року № РВ-3200114042015 відмовив позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення земельного кадастру, а саме: перетин з ділянкою НОМЕР_4, площа співпадає на 0,4171%; перетин з ділянкою НОМЕР_3, площа співпадає на 3,476%.
Того ж дня відділ Держземагентства рішенням № РВ-3200114032015 відмовив ОСОБА_3 у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з посиланням на те, що подані документи не відповідають вимогам законодавства і Порядку ведення земельного кадастру, а саме: перетин з земельною ділянкою НОМЕР_3, пло