Постанова
Іменем України
06 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 751/1824/16-ц
провадження № 61-3807св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача- ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
представники відповідача:Рожко Сергій Миколайович, Гринь Костянтин Андрійович, СокуренкоНаталія Вікторівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 23 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Шарапової О. Л., Шевченка В. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2015 року з його карткового рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» без його відома було знято 142 460,00 грн. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2015 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь було стягнуто 142 460,00 грн. 26 січня 2016 року постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 49904895, проте на час звернення до суду вказане рішення суду першої інстанції не виконано. Крім того, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди мотивовані тим, що він потребує у проведенні реабілітаційних заходів, санаторно-курортному лікуванні після поранення, отриманого під час проведення антитерористичної операції. Також, ОСОБА_3 подав заяву про поновлення річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, навів свої доводи щодо поважності причин вказаного строку.
Враховуючи вищевикладене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_3 просив суд: стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 51 997,90 грн за період з 18 лютого 2015 року по 18 лютого 2016 року, 3 % річних у розмірі 5 889,65 грн за період з 18 лютого 2015 року по 05 липня 2016 року, суму інфляційних втрат
62 682,40 грн за період з 18 лютого 2015 року по 31 травня 2016 року включно; 50 000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2016 року ОСОБА_3 поновлено строк звернення до суду з вимогами про стягнення пені.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 пеню у розмірі
51 997,90 грн, 3 % річних у розмірі 5 889,65 грн, інфляційні втрати у розмірі
55 299,68 грн, а всього 113 187,23 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що неповернення коштів на рахунок позивача є простроченням грошового зобов'язання, а тому відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», статей 536, 625 ЦК України наявні підстави для цивільно-правової відповідальності банку за весь час прострочення.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 23 вересня 2016 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2016 року скасовано в частині стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 3 % річних у розмірі 5 889,65 грн, інфляційних витрат у розмірі 55 299,68 грн та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 пеню у розмірі
51 997,90 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Повернуто ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір у розмірі 716,98 грн, згідно з платіжним дорученням від 10 серпня 2016 року СЕ№ PROMOBF9YG.
Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 пені в сумі 51 997,90 грн та розподілу судових витрат, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. У іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У частині відшкодування моральної шкоди рішення апеляційного суду не оскаржується, тому не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що заявлена позивачем пеня, яка була стягнута судовим рішенням у іншій справі та у зв'язку з його невиконанням, підлягає стягненню на підставі пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», оскільки зобов'язання банку перед ОСОБА_3 у частині переказу на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів припинилося з ухваленням судом першої інстанції рішення 11 листопада 2015 року про стягнення цієї суми грошей, та після набрання ним законної сили між сторонами в цій частині виникли правовідносини, які регулюються нормами закону із виконання рішень судів.
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування втрат на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу
(є особливою мірою відповідальності боржника), який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 17 серпня 2011 року ОСОБА_3 на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у
ПАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку «Універсальна».
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада
2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів
142 460 грн задоволено.
Вищевказаним рішенням встановлено, що 18 лютого 2015 року з карткового рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» через сервіс інтернет-платежів «іРау» було здійснено переказ грошових коштів у розмірі
142 460 грн без відома ОСОБА_3
Вказані обставини в силу частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року доказування не потребують.
Встановлено, що судове рішення до цього часу не виконане.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядаєт