Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 640/15363/17
провадження № 61-44429св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Харківський радіотехнічний технікум,
третя особа - директор Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Харківського радіотехнічного технікуму, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ директора Харківського радіотехнічного технікуму від 30 червня 2017 року № 216-к «Про переведення на іншу посаду», поновити її на посаді завідуючого відділення «Інженерної механіки» Харківського радіотехнічного технікуму та скасувати запис про переведення № 18, внесений до трудової книжки.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 03 грудня 1977 року вона працювала у Харківському радіотехнічному технікумі на посаді викладача, а з 08 вересня 2000 року - на посаді завідуючого відділення «Інженерної механіки».
30 червня 2017 року директором Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_5 видано наказ №216-к, яким її повідомлено про переведення на посаду викладача спеціальних дисциплін циклу «Інженерної механіки» з 01 вересня 2017 року. Проте згоду на таке переведення вона не надавала.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Харківського радіотехнічного технікуму від 30 червня 2017 року № 216-к «Про переведення на іншу посаду» в частині повідомлення про переведення ОСОБА_4 на посаду викладача спеціальних дисциплін «Інженерної механіки» з 01 вересня 2017 року на 2017-2018 навчальний рік.
Поновлено ОСОБА_4 на посаді завідуючого відділення «Інженерної механіки» Харківського радіотехнічного технікуму.
Скасовано запис № 18 у трудовій книжці ОСОБА_4 про переведення її на посаду викладача спеціальних дисциплін «Інженерної механіки».
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що переведення ОСОБА_4 на іншу роботу відбулось без її згоди, а тому відповідний наказ є незаконним.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2018 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки наказом від 05 грудня 1977 року №399 ОСОБА_4 було прийнято на роботу до Харківського радіотехнічного технікуму на посаду викладача за безстроковим трудовим договором, а на посаду завідувача відділенням вона призначалась окремим наказом строком на один навчальний рік та у 2017 році такого наказу видано не було, висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку зі змінами істотних умов відбулось переведення ОСОБА_4 на посаду викладача не відповідає обставинам справи.
ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_4 висловила згоду на переведення її на посаду викладача, оскільки вона лише поставила підпис про ознайомлення з документом та не врахував, що завідуючий відділення та викладач є різними посадами, різні посадові інструкції та обов'язки, не врахував зміни істотних умов, в частині виконання функціональних обов'язків викладача та завідуючого відділення.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір