Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 338/810/15-ц
провадження № 61-15302св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Стар»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року у складі судді: Пнівчук О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ТОВ «Омега-Стар», про визнання припиненим договору іпотеки та виключення майна з реєстру обтяжень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2015 року позов задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки від 20 листопада 2009 року, укладений між ОСОБА_6 (правонаступником якого є ОСОБА_4.) та АКІБ «УкрСиббанк», права якого відступлені ПАТ «Дельта Банк», що був посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Острогляд Я. В. та зареєстрований в реєстрі за № 524. Виключено з Державного реєстру заборон на відчуження майна обтяження зареєстровані за номерами № 525, 526 від 20 листопада 2009 року щодо нерухомого майна - тваринницької ферми загальною площею 1807,2 кв. м, що розташована в АДРЕСА_1, а також 4-х рядного корівника загальною площею 1561,9 кв. м, що розташований в АДРЕСА_2
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
02 січня 2018 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося із апеляційною скаргою на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2015 року із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишено без руху з тих підстав, що вказані банком обставини не дають підстав для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин та надано йому строк 10 днів з дня вручення ухвали для подачі заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2015 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копія рішення суду першої інстанції була надіслана за вказаною адресою банком та отримана представником банку під розписку 27 серпня 2015 року. ПАТ «Дельта Банк» як відповідач по справі не вживав заходів щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та подав апеляційну скаргу після спливу значного часу після ухвалення судового рішення. Тому наведені ПАТ «Дельта Банк» підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення не є поважними.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ПАТ «Дельта Банк» через представника ОСОБА_5 подало касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин, оскільки в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, то відсутній штат юристів вести всі судові справи.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати