Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 635/3123/17
провадження № 61-11875 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С.Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - комунальний заклад охорони здоров'я «Центр первинної медико-санітарної допомоги с. Пісочин Харківського району»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 рішення Харківського районного суду Харківської області у складі судді Полєхіна А. Ю. від 07 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Карімової Л. В., від 10 січня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико-санітарної допомоги с. Пісочин Харківського району» (далі - комунальний заклад) про визнання незаконними дій, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення невиплаченої заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 серпня 2016 року він працював на посаді лікаря загальної практики - сімейної медицини вказаного вище комунального закладу та був звільнений з посади 10 травня 2017 року на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) як особа, яка вступила на військову службу. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки він вступив на військову службу за контрактом від 10 травня 2017 року під час дії особливого періоду, а тому відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за ним зберігається місце роботи. Просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо його звільнення, скасувати такий наказ, поновити його на роботі, зобов'язати відповідача внести відповідні записи до трудової книжки та надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату і стягнути з відповідача на його користь невиплачену зарплату за весь період дії наказу від 10 травня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визначені у
статті 119 КЗпП України гарантії не могли застосовуватись до позивача, так як станом на момент укладення позивачем контракту про проходження військової служби в Збройних Силах України - 10 травня 2017 року, а також винесення наказу про його звільнення з роботи, особливий період не діяв.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення ОСОБА_4 на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв'язку зі вступом на військову службу є законним, оскільки на момент укладення контракту про проходження військової служби особливий період у зв'язку з військовою мобілізацією не діяв, як і не оголошувалося введення воєнного стану в державі. Згідно з Указом Президента України від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію» оголошувалась та проводилась часткова мобілізація до 22 серпня 2015 року. Тому позивач не був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період, що не передбачає збереження гарантій, визначених статтею 119 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач незаконно звільнив позивача з займаної посади і не дотримався закріплених трудовим законодавством гарантій для працівників на час виконання ними військового обов'язку у особливий період.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2018 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому комунальний заклад зазначає, що суди правильно встановили, що дія особливого періоду, під час якого зберігаються гарантії визначені у
статті 119 КЗпП України, обмежуються строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 серпня 2016 року ОСОБА_4 працював на посаді лікаря загальної практики - сімейної медицини комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико-санітарної допомоги с. Пісочин Харківського району».
10 травня 2017 року ОСОБА_4 добровільно уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.
У пункті 3 наведеного контракту встановлено, що даний контракт є строковим та укладається відповідно до строків, встановлених законодавством, за погодженням сторін строком на два роки.
Відповідно до наказу комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико-санітарної допомоги с. Пісочин Харківського району»
від 10 травня 2017 року ОСОБА_4 звільнено з роботи на підставі пункту
3 статті 36 КЗпП України у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Із змісту вказаної вище норми трудового законодавства вбачається, що для вирішення питання про наявність прав на гарантії, передбачені нею, правове значення мають види військової служби, її підстави, терміни дії особливого періоду, початку та завершення мобілізації, демобілізації та наявності особливого періоду.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; ро