1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 606/1068/16-ц

провадження № 61-23447св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Теребовлянська міська рада Тернопільської області, Теребовлянська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року в складі судді Марціцкої І. Б. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Ткача З. Є., Шевчук Г. М., Загорського О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, Теребовлянської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно.

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 змінила позовні вимоги й просила встановити родинну спорідненість, змінити черговість спадкування та визнати право власності на спадкове майно.

Позовна заява мотивована тим, що з 2012 року вона здійснювала догляд за подружжям ОСОБА_7, які були у похилому віці та хворіли.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і належне їй майно - квартиру АДРЕСА_1 успадкував ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, не оформивши свідоцтво про право власності на спадкове майно.

Спадкоємців за законом першої черги майна ОСОБА_8 немає.

Спадкоємцем другої черги майна ОСОБА_8 є ОСОБА_6

Вона, позивач, є троюрідною племінницею ОСОБА_8 і спадкоємцем п'ятої черги за законом на спадщину.

Ураховуючи те, що метричні книги про народження, шлюб та смерть осіб римо-католицького віросповідання у с. Різдв'яни Теребовлянського району Тернопільської області на зберігання до державного архіву області не передавалися, встановити факт родинної спорідненості зі спадкодавцем іншим шляхом, ніж через суд, немає можливості, позивач просила встановити родинну спорідненість між нею та ОСОБА_8, змінити черговість спадкування нею майна разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_6, визнати право власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року позов задоволено частково.

Встановлено факт родинної спорідненості, а саме, що ОСОБА_4 є троюрідною племінницею ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Надано ОСОБА_4 право на спадкування разом із спадкоємцями другої черги за законом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач відноситься до п'ятої черги спадкоємців за законом, спадкодавець ОСОБА_8 і його дружина були особами похилого віку, хворіли та потребували стороннього догляду, протягом останніх років позивач фактично здійснювала за ними догляд, зокрема надавала матеріальну допомогу продуктами харчування, готувала їжу, допомагала прибирати квартиру, тому має право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_6 на майно ОСОБА_8

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не здобули належних доказів того, що ОСОБА_4 є троюрідною племінницею ОСОБА_8, що подружжя ОСОБА_8 перебувало в безпорадному стані і позивач протягом тривалого часу опікувалась спадкодавцями та матеріально їх забезпечувала.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надали заперечення на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу відхилити, ухвалені в справі судові рішення залишити без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою Перейти до повного тексту