Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 564/831/13-ц
провадження № 61-21369св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
ПогрібногоС. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25 січня 2017 року у складі судді Грипіч Л. А. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 квітня
2017 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Хилевича С. В., Григоренко М. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 11 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 укладений договір про іпотечний кредит, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі
152 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором із кінцевим терміном повернення до 11 березня 2017 року.
За умовами додаткової угоди від 09 вересня 2008 року до укладеного кредитного договору від 11 березня 2008 року кредитний договір переведено з валюти «гривня» у валюту «долар США», після чого розмір кредиту склав 32 183,70 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
На забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором
11 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок загальною площею 64,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,1 га, за цією ж адресою.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 28 січня 2013 року складала 39 166,55 доларів США.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок та земельну ділянку, шляхом їх продажу з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаному житловому будинку, зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа - ОСОБА_4, в якому просила припинити іпотечний договір від 11 березня 2008 року № ROT0GІ0000003924, укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк», посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Скоропад В.В., зареєстрований у реєстрі за № 1207.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 березня 2008 року
№ ROT0GI0000003924 у сумі 39 166,65 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 06 березня 2013 року становить 312 940,76 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 11 березня
2008 року № ROT0GI0000003924, а саме: будинок загальною площею 64,2 кв. м та земельну ділянку площею 0,1 га, які розташовані по АДРЕСА_1, шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою-покупцем із отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номера земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для здійснення продажу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки припиненим. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 14 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року змінено, викладено другий абзац резолютивної частини рішення у такій редакції: «У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 березня 2008 року № R0T0GI0000003924 у сумі
39 166,55 доларів США, що включає в себе заборгованість за кредитом у сумі
28 625,32 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 5 363,05 доларів США, заборгованість із комісії в сумі 1 081,49 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором у сумі 2 201,82 доларів США, штраф -
1 894,87 доларів США та становить за курсом НБУ станом на 06 березня 2013 року 312 940,76 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 11 березня 2008 року № ROT0GI0000003924, а саме: житловий будинок площею 64,2 кв. м та земельну ділянку площею 0,10 га, загальною вартістю 220 000,00 грн, які розташовані по АДРЕСА_1, шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» із укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою-покупцем із отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номера земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для здійснення продажу». У решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2014 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 14 січня
2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області
від 23 квітня 2014 року, рішення Апеляційного суду Рівненської області від 14 січня 2015 року й ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 01 квітня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Останнім рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 25 січня 2017 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки позивачем не проведено оцінку спірного житлового будинку з надвірними будівлями, тому вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без зазначення початкової ціни предмета іпотеки задоволенню не підлягає. Крім того, відсутні підстави для виселення ОСОБА_3 та інших осіб із зазначеного житлового будинку без надання іншого постійного житла, оскільки будинок, переданий в іпотеку, придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів. Також не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про визнання договору іпотеки припиненим, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не виконане, а отже, і відсутні підстави для визнання іпотеки припиненою.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25 січня 2017 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 квітня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-1205цс15, у якому зазначено, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України 2004 року й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Крім того, судами було застосовано до спірних правовідносин норму статті 109 ЖК Української РСР, яка не підлягає застосуванню взагалі, при цьому не було застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме статті 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статтю 157 ЖК Української РСР.
Рішення суду першої й апеляційної інстанцій в частині зустрічного позову в касаційному порядку не оскаржувалось.
У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення від ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в яких заявники просять відхилити касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» та залишити без змін рішення судів першої й апеляційної інстанцій.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану цивільну справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставин