ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №805/1482/17-а
адміністративне провадження №К/9901/35825/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у складі колегії суддів: Сухарька М.Г. (головуючого), Блохіна А.А., Гаврищук Г.Г. у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи - Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців Міністерства юстиції України та просив зобов'язати виключити низку питань з переліку тестових питань теоретичної частини для складання кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2017, яка залишена без змін Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 в позові відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №3053/5 затверджено «Порядок допуску до професії приватного виконавця».
3.2. ОСОБА_2 виявив бажання взяти участь у проходженні кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця. З цією метою він ознайомився з переліком оприлюднених питань.
3.3. Під час ознайомлення позивач виявив, що деякі тестові питання теоретичної частини для складання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, на його думку є такими, що потребують вузькоспеціальних знань та не належать до сфери діяльності приватних виконавців; передбачають двозначність відповідей; передбачають використання додаткових джерел інформації; не належать до професійної діяльності приватного виконавця і (або) не є питаннями по виконавчому провадженню; не є тестовими питаннями, а є ситуаційними завданнями; належать до компетенції органів Державної виконавчої служби і не пов'язані з діяльністю приватного виконавця.
3.4. Вважаючи, що ці питання не відповідають критеріям якості та загальним вимогам, що пред'являються для складання тестів, ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
4. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надано до суду доказів, що Кваліфікаційною комісією було порушено порядок розробки та прийняття переліку питань для проходження кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Посилання на нечіткість, неконкретність, неналежність цих питань до діяльності приватного виконавця є суб'єктивною оцінкою позивача, тому без підтвердження належними та допустимими доказами не приймаються колегією суддів.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Позивач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
7. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - приписи Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що прийняті з урахуванням обставин справи та на підставі чинного законодавства.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Конституція України:
Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…
10. Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII
Стаття 16. Приватний виконавець
1. Приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
2. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Стаття 17. Державне регулювання діяльності приватного виконавця
1. Міністерство юстиції України:
1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;
2) забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає:
порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця;
перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону;
порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту;
порядок складання кваліфікаційного іспиту;
порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями;
3) видає посвідчення приватного виконавця;
4) визначає вимоги до офіса приватного виконавця;
5) забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців;
6) формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення;
7) встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності;
8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця;
9) подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця;
10) вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця;
12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Стаття 19. Кваліфікаційна комісія приватних виконавців
1. Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія).
Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
2. До складу Кваліфікаційної комісії входять дев'ять членів, по чотири з яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з'їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України.
Зазначені органи мають право призначати до складу Кваліфікаційної комісії осіб з числа своїх представників, суддів, суддів у відставці, науковців, фахівців у галузі права та приватних виконавців.
Персональний склад Кваліфікаційної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.
3. Головою Кваліфікаційної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.
4. Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії становить два роки.
5. Кваліфікаційна комісія:
1) визначає дату складення кваліфікаційних іспитів;
2) розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування;
3) розглядає документи, подані особами, які мають намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним цим Законом;
4) проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати;
5) приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.
6. Кваліфікаційна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії.
7. Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.
У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.
8. Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
9. Засідання Кваліфікаційної комісії є гласним.
Стаття 20. Допуск до складення кваліфікаційного іспиту
1. Особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту зобов'язана пройти навчання і стажування приватного виконавця.
Зага