Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 569/13547/17
провадження № 61-20374св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
стягувач - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,
представник стягувача - Коваль ЛюбовЛеонідівна,
боржник - ОСОБА_5,
суб'єкт оскарження - державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Адамчо Володимир Святославович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, у складі судді Шеремет А. М., від 30 січня 2018 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області, у складі судді Бердія М. А., від 27 жовтня 2017 року у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк) на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Адамчо В. С. відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції,
ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником не було виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Закону України «Про судовий збір» та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що нормами чинного законодавства України не передбачено сплату судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а тому не підлягає сплаті і судовий збір за подання апеляційної скарги у зазначеній категорії справ.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою у цій справі та витребувано справу з Рівненського міського суду Рівненської області.
22 травня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 жовтня
2017 року у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
Адамчо В. С. відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції,
29 листопада 2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 09 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
ПАТ «Родовід Банк» отримало зазначену вище ухвалу 15 січня 2018 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 61), однак у зазначений в ухвалі суду апеляційної інстанції строк вимоги ухвали не виконало та недоліки не усунуло.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, дотримуючись при цьому встановленого процесуальним законодавством порядку такого звернення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додають